Рада розпочала освітню реформу

Верховна Рада ухвалила в цілому закон "Про освіту", який започатковує реформу освіти в Україні.

Відповідний законопроект № 3491-д підтримали 255 народних депутатів у вівторок ввечері.

Обранці розглядали цей законопроект з 12.30 до 18.20 з двогодинною перервою, оскільки до освітньої реформи було подано близько 1700 поправок.

У сесійному залі були провалені майже всі поправки на яких наполягали депутати. Зокрема, щодо фінансування профтехосвіти з держбюджету, безоплатного забезпечення школярів посібниками, про релігійні школи, безоплатне харчування учнів, виділення коштів на підвищення кваліфікації вчителів та щодо звільнення педагогів за сепаратизм.

Перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти Олександр Співаковський, презентуючи законопроект, наголосив, що цей документ є фундаментом для розвитку освітнього простору України.

"Ми повинні розглядати цей закон як месидж для всіх, що ми готові інвестувати в наших дітей, які будуть створювати майбутнє", - сказав він.

Закон, зокрема, встановлює, що право на безоплатну освіту забезпечується для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти – за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Повна загальна середня освіта, згідно із законом має три рівні освіти: початкова тривалістю чотири роки; базова середня тривалістю п’ять років; профільна середня тривалістю три роки. Вони можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти).

Під час розгляду також знову обговорювалося питання доцільності введення 12-річної освіти. Зокрема, проти цієї норми виступали депутати від Радикальної партії.

Так Ігор Попов закликав "не робити зі школи шлюбну агенцію", а Олег Ляшко заявив, що дівчата вагітними будуть сидіти за партами.

Цікаво, що такі висловлювання народних депутатів обурили міністра охорони здоров’я Уляну Супрун, яка на своїй сторінці у Facebook засудила такі сексистські та ейджизькі висловлювання та навела статистику, що частка українок, які народили у віці до 18 років, всього 1,27%.

Тим не менше законом встановлено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти розпочинається: для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року; для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року; для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.

"Міф про те, що діти будуть закінчувати школу в 19 років, не відповідає дійсності", - зауважив у цьому зв'язку пан Співаковський і додав, що діти розпочинатимуть навчання з 6 років.

Велика дискусія під час розгляду розгорілася з приводу мовного питання, зокрема щодо права вивчення мов національних меншин. Законопроектом пропонується звузити використання мов нацменшин.

Відтак, мовою освітнього процесу в закладах освіти згідно із законом є державна, а особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.

Міністр освіти Лілія Гриневич уточнила, що українську мову у школах починатимуть вводити дітям меншин поступово: "У п’ятому класі й потім розширюватиметься кількість предметів державною мовою. У 11-му дитина вчитиме всі предмети українською і лише кілька ­– мову, літературу – мовою меншин".

Передбачається, що особам, які належать до національних меншин України, гарантується   право на навчання у комунальних закладах для здобуття дошкільної початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою національної меншини. Це право реалізується через створення окремих класів (груп).

"Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу чи відповідної національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти, або через національні культурні товариства", - зауважив пан Усов.

Посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії) згідно із законом встановлюється у розмірі не менше чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Дискусія про цей закон тривала понад 3 роки. До неї долучились експерти, науковці, освітяни, батьки, студенти і роботодавці – усі зацікавлені групи.