Львівська традиція дзвонарства визнана елементом нематеріальної культурної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики внесло відому традицію дзвонарства у Львові до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Як інформує Україна молода, про це повідомляє МКІП.

"Дзвони у Львові – це не лише звуки міста, а і його душа. Це історія та традиції, що передаються від покоління до покоління. Мелодійні звуки сповіщають про найважливіші події в житті міста", – пояснили у відомстві.

У місті Лева звуки дзвонів використовують у багатьох цілях, зокрема, для оголошення релігійних служб, під час весіль, похоронів та інших церковних обрядів.

Широка практика допомогла тамтешнім дзвонарям сформувати багатий репертуар, як-от мелодії:

"Благовіст", що виконують щоденно перед службою;

"Передзвін", що виконується під час освячення пасок, святкування Вербної неділі, вінчання, хрестин, а також різних процесій;

мелодія для похорону;

мелодія тривоги, оповіщення про стихійне лихо чи напад ворога.

"Елемент практикується в м. Львів як частина колективної ідентичності громади, як носіїв практиків, так і містян. У місті немає жодного свята, коли б не лунали дзвони, особливістю є ще й те, що саме традиція дзвонарства об’єднує різні релігійні громади міста, створюючи особливий дух спільності", – йдеться у повідомленні.

У міністерстві додають, що однією з визначальних рис дзвонарства є те, що його різноманітність зазвичай не фіксували в письмових документах.

Знання про техніку ремесла, догляд за дзвонами, духовні історичні та культурні цінності, пов’язані з ним, досвідчені майстри передавали безпосередньо молодшому поколінню дзвонарів.

"Дзвони перетворилися з простого засобу спілкування на вираження живої спадщини, а дзвонарство та традиції шанування дзвону стають проявом колективної ідентичності міста Львова", – зазначили в МКІП.

Також зазначається, що традиція дзвонарства у Львові не унікальна для України – схожі елементи можна зустріти в Києві, Чернігові, Вінниці та Прикарпатті. Однак у кожному регіоні вони мають свою культуру та особливості.

Також перелік нематеріальної культурної спадщини доповнили:

традиції приготування та споживання "Засипаної капусти" Львівщини;

культура створення бойківської писанки булавкою;

обряд встановлення "Віхи" на Переяславщині;

техніка вишивки "Городоцький шов" ("городоцький стіб") у Львівській області.

Як повідомляла «УМ», поліська дудка-викрутка занесена до національної культурної спадщини України. Традиція гри на цьому інструменті у двох громадах Сарненського району збереглася і донині.