Література війни: зона відповідальности критики
Наприкінці 2015-го в інтернеті з’явилися перші аматорські списки книжок про нинішню російсько-українську війну: близько 400 назв, об’єднаних єдиним параметром — акцентованою згадкою про цю війну. >>
Молімося, аби українські діти мали змогу жити, творити, поширювати українську культуру у світі, де вже не буде війни. (Фото ПЦУ)
Ми, українці, маємо свої традиції святкування Великодня: паски, крашанки, писанки, мальованки… Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. Адже намагаючись позбавити нас нашої культури, історії, мови, він хоче позбавити нас нашої ідентичності, хоче підкорити й асимілювати.
Тому так важливо берегти наші традиції й передавати їх новим поколінням.
У стінах Київської православної богословської академії діти захисників України розфарбовували мальованки – традиційні великодні яйця, що, на відміну від писанок, прикрашаються не воском і писачком, а пензликом і фарбами.
Майстер-клас з виготовлення мальованок провели матері учнів недільної школи «Чадо Боже», яка діє при Михайлівському Золотоверхому монастирі.
В очікуванні прийдешнього величного свята Воскресіння Христового ці діти не просто розважалися – вони долучилися до української традиції. Звернув увагу, що кожна мальованка, створена ними, по суті, уособлювала Україну, її культуру. Практично всюди бачив синій і жовтий – кольори України, хрести – символ нашої Української Церкви.
Українська та церковна символіка сплелися воєдино на мальованках, створених дітьми захисників України. Вірю, що ці діти стануть – та і вже є – гідними спадкоємцями українських традицій, носіями нашої культури та християнських цінностей, і примножуватимуть їх на благо нашого народу.
Молімося, аби українські діти мали змогу жити, творити, поширювати українську культуру у світі, де вже не буде війни, а буде українська перемога і справедливий мир для нашої рідної України. А Господь неодмінно підтримає нас у нашій боротьбі, адже правда, світло, життя завжди перемагають.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ освятила 5300 великодніх пасок для захисників
Наприкінці 2015-го в інтернеті з’явилися перші аматорські списки книжок про нинішню російсько-українську війну: близько 400 назв, об’єднаних єдиним параметром — акцентованою згадкою про цю війну. >>
Вдруге з осені минулого року до Києва приїздив відомий польський режисер Ґжеґож Яжина. >>
«Андріївський узвіз. Ліхтар. П’єро» — так вирішили назвати в Київському академічному театрі «Колесо» виставу, створену спільно з Херсонським театром імені Миколи Куліша. >>
Торік «Фоліо» перевидало — здається, вшосте — роман Франца Кафки «Замок» (у тому самому перекладі Наталки Сняданко від 2006-го). >>
Ніколи для росії, яка намагається колонізувати Україну понад 300 років, а тепер веде повномасштабну війну, культура не була поза політикою — ні за царів, ні за тоталітарного правління у так званому радянському союзі, насильно скріпленому кров’ю незалежності інших народів. >>
У Києві 7 травня зіграють унікальний концерт: у Національній філармонії відбудеться українська прем’єра твору «Листи до друзів» одного з найвидатніших композиторів сучасності з Грузії Гії Канчелі. >>