Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Відтепер обряд «Гоніння гадюк» у Національному переліку елементів. (Фото МКІП)
Обряд «Гоніння гадюк» було внесено в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Відповідне рішення ухвалило Міністерство культури та інформаційної політики.
Як інформує УМ, про це йдеться в Наказі Міністерства № 650.
Такий обряд зафіксований у селі Іскра Великоновосілківського району Донецької області та Нижньодуванській громаді Сватівського району Луганської області. Знання та вміння передаються від покоління до покоління.
«Обряд присвячений початку Великого Посту. Адже піст — це час покаяння в усіх поганих вчинках. Хоча обряд, скоріш за все, походить з дохристиянських вірувань, але з прийняттям християнства він набув нових рис. Учасники обряду виключно чоловіки. Вони повинні очистити оселю від злих духів, злиднів, лиха, всіляких хвороб та напастей, які називають „гадюками, гадами“. Адже у народних уявленнях гади мали тільки негативне сприйняття. Це можна побачити в народних казках, прикметах та прислів’ях», — повідомляють у Мінкульті.
У селі перший день Великого Посту іменують «жилавим понеділком». Тоді жінкам категорично заборонено ходити по сусідах. Існує повір’я, що в цей день жінка, коли зайде до чужої оселі, приносить в хату лихо, нещастя.
Проте ходять хлопці та чоловіки, вітають господарів із початком Великого Посту і пропонують «прогнати гадюк» з хати та подвір’я. Потім господарі дякують за проведений ритуал, за те, що не минули їхньої хати, і дають гостинці. Дітям горіхи, цукерки, пиріжки, яблука, а дорослим чоловікам підносять чарку.
Завершується дійство за селом в степу спаленням паличок, за допомогою яких виганяли з обійстя змій та загальною вечерею з того, чим пригощали господарі.
Нещодавно Міністерство культури та інформаційної політики України додало до списку об’єктів 5 нових елементів: бджільництво з Луганщини, гуцульська техніка дереворізьблення, святкування Маланки з Франківщини, прикраси з бісеру з Прикарпаття та традиційна вишивка з Гадяча.
Крім того цими днями до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесено також обряд заплітання весільної коси в селищі.
Як повідомляла УМ, кременецькі гречані вареники поповнили перелік нематеріальної культурної спадщини України.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>