Ольга Герасим"юк: "Ми маємо формувати медіапростір, вільний від дискримінації, фіксацій образливих та некоректних стереотипів і мови ворожнечі стосовно будь-яких громадян країни за багатьма ознаками", (Фото: Фейсбук Ольга Герасим'юк)
Найближчим часом в Україні буде створено словник "небажаної" лексики та критерії до інформації, яка є неприпустимою для поширення в медіа, зокрема про етнічні, національні, спільноти людей з інвалідністю, ЛГБТ-спільноти, ветеранські тощо.
Як інформує УМ, про це розповіла Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк в інтерв'ю для "Інтерфакс-Україна".
"Закон справді обмежує релігійні організації в праві входити до структури власності суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа, який використовує радіочастотний спектр. Питання до дискусії, як на мене. Однак не запроваджено заборон створювати інші види медіа, наприклад друковані чи онлайн-медіа. Наразі нам не відомо про плани парламентарів внести коригування до закону, щоб змінити щось у цьому питанні", - зазначила Герасим'юк.
На запитання щодо критеріїв інформації, яка може ображати почуття вірян і є неприпустимою для поширення в ефірі, робота над якими була анонсована раніше, голова Нацради заявила, що йдеться не лише про почуття вірян, а й про так звані чутливі спільноти - етнічні, національні, ЛГБТК-спільноти, спільноти людей з інвалідністю, ветеранські та інші.
"Ми маємо формувати медіапростір, вільний від дискримінації, фіксацій образливих та некоректних стереотипів і мови ворожнечі стосовно будь-яких громадян країни за багатьма ознаками", - додала вона.
За її словами, регулятор провів уже декілька зустрічей із ромською, єврейською, кримсько-татарською спільнотами, представниками мусульманських організацій, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також налагоджує співпрацю з офісом омбудсмена через меморандум про спільні дії.
"Готуються меморандуми й з означеними спільнотами - ця робота викликала неабияку громадську підтримку. Результатом цих зустрічей мають бути напрацьований словник "небажаної" лексики й критерії до інформації, яка є недопустимою, а також спільна просвітницька робота для медіа", - наголосила Герасим'юк.
За її словами, цими критеріями медіарегулятор користуватиметься під час ухвалення своїх рішень, доки органи співрегулювання не напрацюють відповідні кодекси.
Крім того, Герасим'юк зазначила, що в планах ще проведення зустрічей із представниками арабських спільнот, ветеранськими організаціями, організаціями, що представляють людей з інвалідністю.
Як повідомляла УМ, в Раді визнали незадовільною роботу Комісії зі стандартів мови.
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. >>
Режисер документального фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислав Чернов привіз до України перший в історії вітчизняного кіно «Оскар», а також статуетку Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (BAFTA). >>
Однією з фіналістів міжнародної поетичної премії Griffin Poetry Prize стала поетеса Галина Крук зі своєю збіркою поезії “A Crash Course in Molotov Cocktails”. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
