Взяття Христа під варту. Сюжет Караваджо представляють у Софії Київській
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Костянтин Тищенко — мовознавець, перекладач, викладач, знавець майже п’ятьох десятків різносистемних мов, доктор філологічних наук, професор. (Фото: Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)
Мовознавець, перекладач, викладач Костянтин Тищенко пішов у засвіти на 82 році життя.
Як інформує УМ, про це 24 липня на своїй Фейсбук-сторінці повідомив Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка.
«Українська наука про мову втратила визнаного фахівця із загального мовознавства, метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, романського та східного мовознавства, автора глибоких, новаторських праць із германістики, кельтології, баскології, фінознавства, балканістики, алтаїстики, топоніміки, історії української мови.
Учений з великої літери, він був людиною широких і різнобічних знань, проникливим мислителем, талановитим педагогом, скромною, інтелігентною людиною», — зазначили в Інституті мовознавства імені O.O.Потебні НАН України.
Костянтин Тищенко — мовознавець, перекладач, викладач, знавець майже п’ятьох десятків різносистемних мов, доктор філологічних наук, професор кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, засновник і багаторічний очільник першого у світі Лінгвістичного навчального музею.
Автор понад 240 праць, що стосуються метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, лінгвістичних закономірностей, оптимізації морфологічних описів мов, проблем розвитку мови тощо.
Створення метатеорії мовознавства, які Тищенко присвятив також свою докторську дисертацію, вважають його головним науковим здобутком. Вперше він описав її у вигляді великої матриці у статті 1989 року.
Після захисту дисертації у 1992-му очолив кафедру теорії та практики східних мов, яку згодом реорганізували в кафедру східної філології, а в 1995-му виділили кафедру Близького Сходу. Нею Тищенко завідував 9 років.
У 2001-2010 роках був завідувачем заснованого ним 1992 року Лінгвістичного навчального музею при КНУ ім. Т. Шевченка.
Читав лекції з загального мовознавства, а також вів і курси французької, італійської, перської, фінської, баскської, валлійської та інших мов.
Як повідомляла УМ, помер дисидент-«шістдесятник» Василь Овсієнко.
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>