Костянтин Тищенко — мовознавець, перекладач, викладач, знавець майже п’ятьох десятків різносистемних мов, доктор філологічних наук, професор. (Фото: Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)
Мовознавець, перекладач, викладач Костянтин Тищенко пішов у засвіти на 82 році життя.
Як інформує УМ, про це 24 липня на своїй Фейсбук-сторінці повідомив Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка.
«Українська наука про мову втратила визнаного фахівця із загального мовознавства, метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, романського та східного мовознавства, автора глибоких, новаторських праць із германістики, кельтології, баскології, фінознавства, балканістики, алтаїстики, топоніміки, історії української мови.
Учений з великої літери, він був людиною широких і різнобічних знань, проникливим мислителем, талановитим педагогом, скромною, інтелігентною людиною», — зазначили в Інституті мовознавства імені O.O.Потебні НАН України.
Костянтин Тищенко — мовознавець, перекладач, викладач, знавець майже п’ятьох десятків різносистемних мов, доктор філологічних наук, професор кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, засновник і багаторічний очільник першого у світі Лінгвістичного навчального музею.
Автор понад 240 праць, що стосуються метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, лінгвістичних закономірностей, оптимізації морфологічних описів мов, проблем розвитку мови тощо.
Створення метатеорії мовознавства, які Тищенко присвятив також свою докторську дисертацію, вважають його головним науковим здобутком. Вперше він описав її у вигляді великої матриці у статті 1989 року.
Після захисту дисертації у 1992-му очолив кафедру теорії та практики східних мов, яку згодом реорганізували в кафедру східної філології, а в 1995-му виділили кафедру Близького Сходу. Нею Тищенко завідував 9 років.
У 2001-2010 роках був завідувачем заснованого ним 1992 року Лінгвістичного навчального музею при КНУ ім. Т. Шевченка.
Читав лекції з загального мовознавства, а також вів і курси французької, італійської, перської, фінської, баскської, валлійської та інших мов.
Як повідомляла УМ, помер дисидент-«шістдесятник» Василь Овсієнко.
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
Меморіальну дошку-памʼятник Василю Стусу встановили на київському будинку, де жив поет. >>
У Києві, за адресою провулок Киянівський, 13–21, в межах кількох археологічних памʼяток: «Культурний шар міста Ярослава», «Копирів кінець», «Поселення та могильник на горі Дитинка» та «Історичний ландшафт київських гір» - Київська міська державна адміністрація планує створити паркінг на 320 машин. >>
У столичному Театрі драми і комедії на лівому березі «виставу у виставі» з назвою, що в перекладі означає «повна зупинка» — «Ha*l*t», показали майже через півтора року після того, як її київські актори вперше зіграли у Німеччині. >>
У столичному Музеї Ханенків 16 листопада відбудеться показ перформансу та відеоінсталяції «Втрачений рух» мисткині Нани Бякової, яка народилася в Миколаєві. >>
У Києві відзначили День Республіки Казахстан — у культурному просторі «Юрта незламності». >>
