Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Костянтин Тищенко — мовознавець, перекладач, викладач, знавець майже п’ятьох десятків різносистемних мов, доктор філологічних наук, професор. (Фото: Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)
Мовознавець, перекладач, викладач Костянтин Тищенко пішов у засвіти на 82 році життя.
Як інформує УМ, про це 24 липня на своїй Фейсбук-сторінці повідомив Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка.
«Українська наука про мову втратила визнаного фахівця із загального мовознавства, метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, романського та східного мовознавства, автора глибоких, новаторських праць із германістики, кельтології, баскології, фінознавства, балканістики, алтаїстики, топоніміки, історії української мови.
Учений з великої літери, він був людиною широких і різнобічних знань, проникливим мислителем, талановитим педагогом, скромною, інтелігентною людиною», — зазначили в Інституті мовознавства імені O.O.Потебні НАН України.
Костянтин Тищенко — мовознавець, перекладач, викладач, знавець майже п’ятьох десятків різносистемних мов, доктор філологічних наук, професор кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, засновник і багаторічний очільник першого у світі Лінгвістичного навчального музею.
Автор понад 240 праць, що стосуються метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, лінгвістичних закономірностей, оптимізації морфологічних описів мов, проблем розвитку мови тощо.
Створення метатеорії мовознавства, які Тищенко присвятив також свою докторську дисертацію, вважають його головним науковим здобутком. Вперше він описав її у вигляді великої матриці у статті 1989 року.
Після захисту дисертації у 1992-му очолив кафедру теорії та практики східних мов, яку згодом реорганізували в кафедру східної філології, а в 1995-му виділили кафедру Близького Сходу. Нею Тищенко завідував 9 років.
У 2001-2010 роках був завідувачем заснованого ним 1992 року Лінгвістичного навчального музею при КНУ ім. Т. Шевченка.
Читав лекції з загального мовознавства, а також вів і курси французької, італійської, перської, фінської, баскської, валлійської та інших мов.
Як повідомляла УМ, помер дисидент-«шістдесятник» Василь Овсієнко.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Уперше у Києві на сцені Національної опери України 15 січня Львівська національна опера презентує одну з найрезонансніших прем’єр минулого сезону — «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка. >>
Більш ніж 1 тис. 500 відвідувачів за перший вікенд 2025 року побували на виставці «Наїв вільний», яка проходить у Києві в Українському домі. >>
Нинішній рік для української культури є роком відзначення 130-ліття від дня народження Бориса Лятошинського (1895—1968). >>