Стародавні ікони з Музею Ханенків відсьогодні експонуються в Луврі

Відсьогодні можна побачити старовинні ікони з колекції українського Музею Ханенків у найпопулярнішому музеї світу – французькому Луврі. Деяким експонатам майже півтори тисячі років.

Про це повідомляє газета Україна молода.

Впродовж півроку унікальні пам’ятки будуть частиною експозиції паризького Лувру і розповідатимуть глядачам про скарби України. Hа виставці всі тексти подані французькою, англійською та українською – це перший випадок, коли українська мова представлена у виставкових матеріалах Лувру.

Проєкту про Україну в Луврі не було 10 років – у 2013 музей показував дерев'яні шедеври українського барокового скульптора Івана Пінзеля.

До 6 листопада у виставковій залі Лувру висітимуть п'ять особливо цінних візантійських ікон, які потрапили до київського музею Ханенків у різний час.

Ікону Святого Миколая кінця XII століття, виконану в техніці мікромозаїки – зображення знаменитого святого складене з малесеньких різнокольорових камінчиків – засновники музею привезли з однієї зі своїх численних подорожей. Вона входить до найціннішого фонду музею, який евакуювали в першу чергу – на початку повномасштабної війни.

Подробиць порятунку експонатів музейники не розголошують.

"Питання евакуації, переміщення колекції, питання, які пов'язані саме з безпекою – ми не коментуємо публічно. Це спільна політика всіх українських музеїв, Міністерства культури і органів управління", – розповіла директорка музею Ханенків Юлія Ваганова.

Також директорка музею зауважила, що у Луврі виставлять чотири особливо цінні ікони VI-VII ст. з Музею Ханенків – так звані "синайські". Тобто походять Синайського півострова, де за біблійною легендою розташована гора Моісея Синай. Нині це частина Єгипту.

Це найдавніші зі збережених ікон християнських святих східного обряду, вони є ключовими для історії мистецтва живопису. Твори з колекції Музею Ханенків належать до тих рідкісних ікон, які походять із монастиря Святої Катерини на горі Синай та зберігаються поза межами Єгипту. 

Монастир Святої Катерини розташований біля підніжжя гори Синай, зберігає, завдяки своїй безперервній історії та пильній опіці монахів, одну з найчисельніших та найвідоміших колекцій ікон у світі.

Місце створення найдавніших ікон VI ст., до яких належать і зображення з київського музею – наразі визначити складно. Їх могли створити в Єгипті, Сирії-Палестині чи Константинополі.

Дослідники припускають, що ці ікони були відправлені до Синаю задля їхнього збереження у так званий період іконоклазму – боротьби із зображеннями, який спричинив знищення багатьох ікон у Візантії.

Ймовірно, давні образи збереглися завдяки тому, що тогочасний Синай перебував під арабо-мусульманським правлінням і був недоступним для візантійських імператорів-іконоборців.

  До Києва чотири цінні ікони з монастиря Святої Катерини привіз настоятель Михайлівського золотоверхого монастиря архимандрит Порфирій Успенський. 

За його заповітом у 1885 році образи успадкував Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії. До музею Ханенків "Святі Сергій і Вакх", "Святий Іван Хреститель", "Богородиця з Немовлям" і "Святі Платон і Гликерій" потрапили 1941 року. До цього ікони були в так званому Антирелігійному музеї, створеному радянським урядом.

Виставка у Луврі має назву "Біля витоків сакрального образу. Ікони з Музею Ханенків" і є початком великого проєкту співпраці українського музею із французькими інституціями.

Ідея проєкту виникла під час зустрічі очільників музеїв Лувру та Ханенків восени минулоріч. Її ініціювавали спільно Український інститут та посольство України у Франції за підтримки Міністерства культури Франції.

"Це відбувалося в Луврі наприкінці жовтня 2022 – через пару тижнів після вибуху в парку Шевченка, від якого постраждав цілий музейний квартал. Тоді ми просто знайомилися і дізнавалися, які плани у якого музею, як працюють музеї і які можливі спільні проєкти – загалом чи вони можливі. Зустріч відбулась завдяки неймовірній роботі Ольги Сагайдак (представниця Українського Інституту у Франції. – ред) і її розуміння локального контексту і традиції партнерств", – розповідає Юлія Ваганова.

Під час обговорень з'ясувалося, що київський музей може стати партнером у масштабному новому проєкті паризького музею, присвяченого культурній спадщині Візантії.

"Лувр збирається у 2027-му році відкривати новий відділ – Візантійського мистецтва. І перед тим вони проводять широкі дослідження спадщини доби Візантії із партнерами. Виникла ідея, що ми можемо запропонувати такий спільний невеликий win-win проєкт", – розповіла Юлія Ваганова.

Відділ Візантійського мистецтва у Луврі планується великим і базуватиметься переважно на колекціях самого музею. Проте перед тим, як його відкрити – науковці проводять широкі дослідження Візантійської історії і мистецтва.

Ікони музею Ханенків, які стосуються цього періоду, також потрапили в поле інтересу досліджень Лувру.

"Тобто вони знають багато, але не все. Це дослідження вже розпочалось, і ще триватиме 3 роки. Вивчають всі можливі твори і перевіряють всі можливі існуючі дослідження, які стосуються мистецтва цієї епохи", – каже Юлія Ваганова.

Для дослідницького проєкту музей Ханенків надав 16 старовинних ікон. Французькі та українські науковці спільно вивчатимуть експонати в лабораторіях Національного центру досліджень та реставрації музеїв Франції.

"Наші найцінніші ікони – саме синайські – досліджувалися ще в 70-х роках московськими фахівцями. Минуло багато часу, і реактуалізація є потрібною, тому що з'явилося багато нової інформації. Нас також хвилював стан цих ікон. Отже, ми вийшли з Лувром на таку історію: домовилися, що це буде спільне дослідження частини колекції, яку, умовно, можна називати Візантійським періодом в музеї Ханенків", – каже Ваганова.

Результатом спільного дослідження буде видання трьома мовами.

Твори з Музею Ханенків – потрапили до Лувру не тому, що їх "рятували від війни" – наголошує Юлія Ваганова. Виставка і подальші дослідження частини колекції – результат ефективної міжнародної співпраці на різних рівнях.

"Звісно, коли ікони будуть тут досліджуватися, то будуть в більшій безпеці. Але для нас важливо підкреслити, що вони не потрапили до Парижа "через війну" – що це стало можливим саме через те, що музей знайшов той проєкт, який може бути цікавим обом інституціям. І це саме взаємодія обох інституцій, а не просто презентація наших експонатів", – каже Ваганова.

Проєкт у Луврі став частиною Меморандуму про співпрацю, який підписали  Міністерство культури і інформаційної політики України та Лувр. Фінансово його підтримав фонд Aliph, який від початку війни надав безцінну допомогу багатьом українським музеям.

Як повідомляла УМ, Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення, ухвалене апеляційним судом Амстердама ще в жовтні 2021 року, що «скіфське золото» має бути повернуте Україні.