Мистецтво, що вижило. Твори з колекції родини Гриньових представляють у харківському «ЄрміловЦентрі»
Харкову не звикати до контрастів, але сьогодні вони відчуваються особливо гостро. >>
Ілля Репін заповів рідним поховати його в Чугуєві. Втім, бажання художника не було виконано. (Фото з відкритих джерел)
Всесвітньо відомий Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку визнав художників Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського українцями, а не росіянами.
Як інформує Україна Молода, на зміни підписів до їхніх робіт у Метрополітен звернула увагу історикиня мистецтва Оксана Семенік.
Зокрема, у підписі до портрету письменника Всеволода Гаршина (1884), який зберігається в галереї цього художнього музею, відтепер значиться, що це робота українця Іллі Рєпіна.
.jpg)
Так само на роботі мариніста Івана Айвазовського «Корабель у місячному світлі» останній значиться українцем.
«За Айвазовського порадію окремо, бо перший мій справжній досвід з мистецтвом – це Феодосійська картинна галерея. мене так вразили ті роботи, що я досі памʼятаю дуже живо ту галерею. А улюбленою книжкою був каталог з цієї галереї. І якже я мрію потрапити туди знову і щоб всі роботи були на місці», - написала пані Семенік.
.jpg)
ДОВІДКА «УМ»
Ілля Рєпін – український художник із козацького роду на прізвисько Ріпа, який народився 1844 року у місті Чугуєві тоді Харківської губернії, але згодом навчався і в Петербурзькій академії мистецтв і писав свої полотна у Російській імперії. Заповів рідним поховати його в Чугуєві, втім, бажання художника не було виконано.
Іван Айвазовський народився у Федосії 1817 року в сім'ї вірменського крамаря, родина якого переселилася до Криму з Галичини в 1812 році, куди його предки потрапили із Західної Вірменії. Він також навчався у Петербурзькій Академії мистецтв і часто вважався російським художником. Айвазовський жив і працював у Криму, писав море.
Як повідомляла «УМ», 8 лютого Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк, США) змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця.
Перед тим цей музей змінив назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні".
Харкову не звикати до контрастів, але сьогодні вони відчуваються особливо гостро. >>
Серединою 2024-го видавництво «Віват» випустило дві прикметні книжки: «Слова і кулі» та «Діалоги про війну» — збірки інтерв’ю з відомими інтелектуалами задля осмислення нової реальності, у якій ми опинилися. >>
Чеськословацький проєкт з архітектури та дизайну Inspireli у співпраці з відомим харківським архітектором та реставратором Віктором Дворніковим оголосив конкурс на програму реставрації будинку по вулиці Полтавський шлях, 13/15. >>
У Києві Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представив прем’єру вистави «Троянство» у постановці Давида Петросяна за драматургією Максима Курочкіна. >>
Зірка книжкової художниці Катерини Штанко зійшла іще в 1980-ті, вона тоді співпрацювала з найбільшими державними видавництвами «Веселка» та «Дніпро». >>
У Києві в партнерстві з урядами України, Польщі й Німеччини, з участю експертів з цих країн, а також Швеції та Литви, відбулася конференція Obmin «Стійка культура. >>