Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Ілля Репін заповів рідним поховати його в Чугуєві. Втім, бажання художника не було виконано. (Фото з відкритих джерел)
Всесвітньо відомий Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку визнав художників Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського українцями, а не росіянами.
Як інформує Україна Молода, на зміни підписів до їхніх робіт у Метрополітен звернула увагу історикиня мистецтва Оксана Семенік.
Зокрема, у підписі до портрету письменника Всеволода Гаршина (1884), який зберігається в галереї цього художнього музею, відтепер значиться, що це робота українця Іллі Рєпіна.
.jpg)
Так само на роботі мариніста Івана Айвазовського «Корабель у місячному світлі» останній значиться українцем.
«За Айвазовського порадію окремо, бо перший мій справжній досвід з мистецтвом – це Феодосійська картинна галерея. мене так вразили ті роботи, що я досі памʼятаю дуже живо ту галерею. А улюбленою книжкою був каталог з цієї галереї. І якже я мрію потрапити туди знову і щоб всі роботи були на місці», - написала пані Семенік.
.jpg)
ДОВІДКА «УМ»
Ілля Рєпін – український художник із козацького роду на прізвисько Ріпа, який народився 1844 року у місті Чугуєві тоді Харківської губернії, але згодом навчався і в Петербурзькій академії мистецтв і писав свої полотна у Російській імперії. Заповів рідним поховати його в Чугуєві, втім, бажання художника не було виконано.
Іван Айвазовський народився у Федосії 1817 року в сім'ї вірменського крамаря, родина якого переселилася до Криму з Галичини в 1812 році, куди його предки потрапили із Західної Вірменії. Він також навчався у Петербурзькій Академії мистецтв і часто вважався російським художником. Айвазовський жив і працював у Криму, писав море.
Як повідомляла «УМ», 8 лютого Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк, США) змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця.
Перед тим цей музей змінив назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні".
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>