Кассандра, Леся та Яжина. Відомий польський режисер ставитиме виставу в київському театрі
Вдруге з осені минулого року до Києва приїздив відомий польський режисер Ґжеґож Яжина. >>
Лесь Сердюк став для багатьох втіленням на екрані образу українця. (Фото з відкритих джерел)
День пам'яті Леся Сердюка - народного артиста України, звання якого затверджено народною любов'ю (1940-2010) відзначаємо 26 травня.
Лесь Сердюк став для багатьох втіленням на екрані образу українця. Виграшна мужня зовнішність, яскрава колоритність дозволили Лесю Сердюку стати козаком українського кінематографа.
Про це нагадує Україна молода в ніч на п’ятницю.
"Лесь - це фантастичний концертний рояль, на якому можна зіграти все, що завгодно, аби ти був Ріхтер або Слободяник.", - говорив про актора нині покійний режисер Юрій Іллєнко.
Народився Лесь Сердюк у Харкові в мистецькій родині. Дитинство пройшло за лаштунками знаменитого "Березіля" - Харківського драматичного театр імені Шевченка, де служив його батько Лесь Сердюк, мама Анастасія Левицька була оперною співачкою. Саме на честь Курбаса вони назвали свого сина.
У 1961 р. Лесь Сердюк закінчив Харківський театральний інститут.
Служив у Харківському академічному театрі імені Т. Шевченка, Ризькому ТЮГу, Київському академічному театрі імені Лесі Українки.
Дебютував у кіно в 1965 р. З 1970 р. - актор Київської кіностудії імені О. Довженка.
Актор згадував: "Брався за будь-яку роботу, багато знімався. Якось сказав Івану Миколайчуку: "Ти якістю взяв, але я тебе кількістю переплюну!".
Одна з найяскравіших ролей Леся Сердюка була у фільм Івана Миколайчука "Вавилон ХХ". Після цього фільму актор зіграв у другій (і останній) кінострічці Миколайчука - "Така довга, така пізня осінь". "Картина давалася нам дуже важко – і Іванові, і акторам. Але в цьому фільмі я одержав свій, мабуть, найважливіший приз: Іван подарував мені книжку Стефаника. І на 227 сторінці, там, де напечатана автобіографія, він написав: "Моєму братові Лесю. Осінь моя довгая"".
З 2008 р. - на сцені Національного театру імені Івана Франка.
Виграшна мужня зовнішність, яскрава колоритність дозволили Лесю Сердюку стати типовим кіноукраїнцем, козаком українського кінематографа.
Образи, створені актором, надзвичайно правдиві і переконливі. Фільми, у яких він зіграв, увійшли до золотого фонду українського кіно.
За час роботи на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка зіграв понад 100 ролей, з них - 80 головних. "Зі мною був Бог! І він мене оберігав. Від поганих режисерів, поганих сценаріїв. Мені дуже щастило на партнерів. Картин на моєму рахунку більше сотні, а справжніх ролей – близько 70.", - Лесь Сердюк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Містичне "одруження" Сердюка
Вдруге з осені минулого року до Києва приїздив відомий польський режисер Ґжеґож Яжина. >>
«Андріївський узвіз. Ліхтар. П’єро» — так вирішили назвати в Київському академічному театрі «Колесо» виставу, створену спільно з Херсонським театром імені Миколи Куліша. >>
Торік «Фоліо» перевидало — здається, вшосте — роман Франца Кафки «Замок» (у тому самому перекладі Наталки Сняданко від 2006-го). >>
Ніколи для росії, яка намагається колонізувати Україну понад 300 років, а тепер веде повномасштабну війну, культура не була поза політикою — ні за царів, ні за тоталітарного правління у так званому радянському союзі, насильно скріпленому кров’ю незалежності інших народів. >>
У Києві 7 травня зіграють унікальний концерт: у Національній філармонії відбудеться українська прем’єра твору «Листи до друзів» одного з найвидатніших композиторів сучасності з Грузії Гії Канчелі. >>
Український письменник-шістдесятник Валерій Шевчук пішов з життя сьогодні, 6 травня, у віці 85 років. >>