Лесь Сердюк став для багатьох втіленням на екрані образу українця. (Фото з відкритих джерел)
День пам'яті Леся Сердюка - народного артиста України, звання якого затверджено народною любов'ю (1940-2010) відзначаємо 26 травня.
Лесь Сердюк став для багатьох втіленням на екрані образу українця. Виграшна мужня зовнішність, яскрава колоритність дозволили Лесю Сердюку стати козаком українського кінематографа.
Про це нагадує Україна молода в ніч на п’ятницю.
"Лесь - це фантастичний концертний рояль, на якому можна зіграти все, що завгодно, аби ти був Ріхтер або Слободяник.", - говорив про актора нині покійний режисер Юрій Іллєнко.
Народився Лесь Сердюк у Харкові в мистецькій родині. Дитинство пройшло за лаштунками знаменитого "Березіля" - Харківського драматичного театр імені Шевченка, де служив його батько Лесь Сердюк, мама Анастасія Левицька була оперною співачкою. Саме на честь Курбаса вони назвали свого сина.
У 1961 р. Лесь Сердюк закінчив Харківський театральний інститут.
Служив у Харківському академічному театрі імені Т. Шевченка, Ризькому ТЮГу, Київському академічному театрі імені Лесі Українки.
Дебютував у кіно в 1965 р. З 1970 р. - актор Київської кіностудії імені О. Довженка.
Актор згадував: "Брався за будь-яку роботу, багато знімався. Якось сказав Івану Миколайчуку: "Ти якістю взяв, але я тебе кількістю переплюну!".
Одна з найяскравіших ролей Леся Сердюка була у фільм Івана Миколайчука "Вавилон ХХ". Після цього фільму актор зіграв у другій (і останній) кінострічці Миколайчука - "Така довга, така пізня осінь". "Картина давалася нам дуже важко – і Іванові, і акторам. Але в цьому фільмі я одержав свій, мабуть, найважливіший приз: Іван подарував мені книжку Стефаника. І на 227 сторінці, там, де напечатана автобіографія, він написав: "Моєму братові Лесю. Осінь моя довгая"".
З 2008 р. - на сцені Національного театру імені Івана Франка.
Виграшна мужня зовнішність, яскрава колоритність дозволили Лесю Сердюку стати типовим кіноукраїнцем, козаком українського кінематографа.
Образи, створені актором, надзвичайно правдиві і переконливі. Фільми, у яких він зіграв, увійшли до золотого фонду українського кіно.
За час роботи на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка зіграв понад 100 ролей, з них - 80 головних. "Зі мною був Бог! І він мене оберігав. Від поганих режисерів, поганих сценаріїв. Мені дуже щастило на партнерів. Картин на моєму рахунку більше сотні, а справжніх ролей – близько 70.", - Лесь Сердюк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Містичне "одруження" Сердюка
Творчими символами — шануймо і вдягаймо українське — були пронизані урочистості з нагоди відкриття у Бориспільському музеї унікальної виставки ручного ткацтва та вишивки членів Спілки майстрів народної творчості Олени та Анни Попових із Богуслава. >>
Перша сторінка книжки Віталія Запеки «Ковбасокрад у Раю» (К.: Білка, 2024) — стовпчик смішних афоризмів, як-от: «Рай — це місце для щастя, а яке, запитаємо, щастя без пива?» >>
Українською, англійською та іспанською мовами видали арт-бук «Танго для трьох», презентації якого відбудуться наприкінці травня в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові та на Книжковому Арсеналі у Києві за участі головних дійових осіб — Івана Остафійчука та Наталки Гусар. >>
Тиждень тому відбулася наукова конференція «Українська література і війна». >>
На Каннському кінофестивалі ветеран ЗСУ та кінопродюсер Володимир Яценко отримав престижну французьку нагороду . >>
Заслужена артистка України, кавалерка Ордену Княгині Ольги III ступеня, членкиня Національної спілки театральних діячів Людмила Ігнатенко пішла з життя на 83 році. >>
