Справа Василя Стуса: книга Кіпіані визнана найзнаковішою за часів Незалежності

Український інститут книги оголосив переможців всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції до 30-річчя Незалежності України "30 знакових книжок нашої Незалежності", яка тривала з 15 вересня до 15 жовтня.

Перемогу отримала книга Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса" (Vivat, 2019) — 9535 голосів.

Як інформує Україна молода, про результати повідомив Український інститут книги.

"Триста поезій" та "Записки українського самашедшого" Ліни Костенко ("А-ба-ба-га-ла-ма-га", 2012 і 2010) посіли друге і третє місця — 8233 та 8086 голосів відповідно.

За цей період участь у голосування взяли 34 797 користувача, які віддали 267 815 голосів.

На четвертій позиції — "Чорний ворон" Василя Шкляра ("Клуб сімейного дозвілля", 2009) — 6732 голосів.

П'яте місце посіла книга Івана Малковича "Абетка" ("А-ба-ба-га-ла-ма-га", 1999) — 6343 голосів.

До Топ-10 також увійшли:

"Україна: Історія", Орест Субтельний;

"Солодка Даруся", Марія Матіос;

"Ворошиловград", Сергій Жадан;

"Століття Якова", Володимир Лис;

"Ukrainer. Країна з середини", Богдан Логвиненко.

Повний топ-30 можна переглянути на сайті УІК. Список зі 100 найменувань знакових книжок нашої Незалежності сформували експерти книговидавничої галузі, літературознавці, перекладачі, історики літератури разом з УІК.

Серед зовнішніх експертів, що взяли участь у формуванні довгого списку, — Тамара Гундорова, Тетяна Трофименко, Ростислав Семків, Микола Рябчук, Софія Челяк, Ростислав Мельників, Дар’я Бадьйор, Олена Гусейнова, Таня Стус, Мирослава Прихода, Богдана Неборак, Ярослава Стріха, Ольга Герасим’юк.

                                                               Олександра Коваль. 

«Ми вперше проводимо таку амбітну та масштабну акцію, спрямовану на визначення найбільш знакових книжок нашої Незалежності», — каже директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

І додає: «Для нас дуже важливо відзначити видання, що здобули потужний суспільний резонанс та зробили внесок у формування національної ідентичності. Справжньою подією є те, що голосами багатьох українців у ТОП-30 потрапили три повні видання творів наших класиків:

Василя Стуса (1994 року) на 13 місці, Лесі Українки (2021 року) — на 15-му і Тараса Шевченка (2001) — на 18-му. Результати голосування  свідчать про зрілість вибору українців, що взяли участь у голосуванні і про те, що хороші книжки об’єднують країну. Будемо розвивати цю акцію в наступні роки».

До списку потрапили ті видання, що викликали суспільний резонанс, сприяли розумінню історії України, створювали національну ідентичність, об’єднували всю Україну та формували імідж країни за кордоном завдяки високій якості та актуальності. Особливістю списку стало те, що до нього увійшли художні, науково-популярні та дитячі видання.

"Особисто я абсолютно погоджуюсь з таким топ-3. Подібні конкурси вкрай вагомі для промоції читання загалом. Вони фокусують увагу на українській книзі, українських авторах.

Хочу вірити, що більшість зі списку тридцяти увійдуть до плану обов’язкового прочитання кожним українцем. Бо знайомство з ними однозначно дасть поштовх читати українську книгу українського автора ще більше", – сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Зауважимо, що мета проєкту - відзначити наймасштабніші здобутки української нації за історію її незалежності та переосмислити українську літературу й книжковий досвід незалежної України.

Усі охочі з усієї країни могли вибрати із довгого списку довільну кількість книжок від 1 до 30 та проголосувати за них як за знакові книжки нашої Незалежності.

Як повідомляла «УМ», у жовтні 2020 року Дарницький райсуд Києва ухвалив рішення про заборону поширення книги журналіста і історика Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса" (видання складається з документів судового процесу над поетом в УРСР, так званим державним захисником Стуса влада призначила саме Медведчука).

Тоді до суду звернувся Медведчук, бо його ім'я згадується в цій історичній книзі.

Однак у березні 2021 року Кіпіані виграв суд проти Медведчука та домігся зняття заборони на поширення книги.

Після цього видавництво Vivat заявило про готовність додрукувати новий наклад книги "Справа Василя Стуса", адже доки тривав розгляд позову лідера ОПЗЖ, на книгу виник ажіотажний попит.