Український корифей мистецтва пластики Василь Бородай народився 104 роки тому

Сьогодні, 18 серпня, виповнюється 104 роки з дня народження українського корифея мистецтва пластики Василя Бородая.

Як інформує УМ, про це нагадав Почесний Консул Держави Ізраїль у Західному регіоні Олег Вишняков на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Якщо ви були в столиці нашої країни, то неодмінно побачили головну прикрасу Набережної міста – пам’ятник засновникам Києва. Він був відкритий навесні 1982 року на Дніпровській набережній біля мосту Патона. На великому човні – лодії – стоять троє братів – Кий, Щек і Хорив, троє славних воїнів зі списами та луками. На носі човна стоїть їхня вродлива сестра Либідь. Вітер розвіває її сукню, і здається, що човен не застиг на місці, а пливе бурхливими водами Дніпра.

Серед сотень чи, навіть, сотень тисяч імен у образотворчому мистецтві України минулого сторіччя постать Василя Захаровича Бородая вирізняється особливою величчю. Нащадок старовинного козацького роду Василь Бородай народився буремного 1917 року у Катеринославі (Дніпрі)», - написав, зокрема, Олег Вишняков.

Роки дитинства Василя Бородая припали на нелегкі часи перевороту в країні. Його батьки були простими людьми, батько працював листоношею. Із самого дитинства Василь Захарович мав хист до малювання, але через певні обставини він вступив до фабрично-заводського училища, щоб отримати спеціальність токаря. Закінчивши ФЗУ, він декілька років пропрацював за фахом, але потяг до художньої творчості не згасав. Тож він полишив роботу і вступив до художнього училища. Закінчивши його з відзнакою, мав право вступити до Академії художньої творчості в Ленінграді. Але цим планам не судилося збутися. Розпочалася Друга Світова війна.

Василь Бородай був командиром роти розвідників. Але протягом всіх воєнних років він не полишав надії присвятити життя творчості. Тож по закінченню війни, 1947 року вступив до Київського художнього інституту. За роки навчання виявив себе талановитим студентом і після закінчення училища був прийнятий на творчу роботу, якій присвятив 12 років. Першою значною роботою митця став пам’ятник Олександру Невському. А потім він увійшов до авторського колективу, який створив пам’ятник Миколі Щорсу в Києві. З 1966 року художника прийняли на посаду голови правління Спілки художників СРСР.

У 1971 р. Бородай призначений професором Київського художнього інституту, де з 1966 по 1973 роки був ректором. Але, не зважаючи на велику зайнятість в інституті, майстер ніколи не полишав творчості. Від природи він мав чудове відчуття об’єму, форму, здібності до образного мислення. Пам’ятники, створені Василем Бородаєм, стали візитними картками не лише українських міст. У Нью-Йорку та Білому Борі (Польща) встановлені пам’ятники Тарасові Григоровичу Шевченку.

За роки самостійної праці у скульптурі Василь Захарович Бородай досягне вершин професії. Він виліпить сотні психологічних портретів, пластичних композицій, монументів, він взяв участь у створенні монументу «Мати-Батьківщина».

Василь Захарович Бородай увійшов у історію вітчизняної образотворчості як скульптор могутнього таланту. Його творчість продовжується у роботах учнів і у невпинному розвитку вітчизняної пластики, якій Василь Бородай віддав понад сім десятків літ свого життя.

Помер відомий скульптор і художник 19 квітня 2010 року. Похований на Байковому кладовищі.