Війна і підлітки. Рецензія на «Вершників дощу» Катерини Штанко
Зірка книжкової художниці Катерини Штанко зійшла іще в 1980-ті, вона тоді співпрацювала з найбільшими державними видавництвами «Веселка» та «Дніпро». >>
Українська художниця та ілюстраторка Юлія Осика з Нью-Йорка.
Як інформує УМ, про це розповідається в відеосюжеті «Голосу Америки».
За словами авторки, ідея створення книжки, яка б допомогла англомовним спікерам краще зрозуміти Україну та вивчити мову, у неї виникла випадково: з’явилося бажання зробити щось суто українське, але «не в контексті війни, економіки, корупції, Росії, а просто про Україну».
Осика зазначила, що вона не письменниця, не філологиня: її інструменти - це малювання. За словами авторки, вона зробила «простеньку для сприйняття книжку, яка може підійти будь-кому».
Робота над книгою тривала кілька місяців. Спочатку Осика вимальовувала ескізи для різних слів. Коли створила ілюстрації, почала думати про текст.
Як зазначається, один з домінуючих образів у книжці, який презентує інформацію, - баба.
За словами авторки, це, по-перше, пов’язано зі спогадами про її бабусю. А по-друге, зауважила ілюстраторка, бабуся - «це така людина, я думаю, в кожній сім’ї, яка прищеплює якість традиції, розказує про якісь речі».
Книга наразі розміщена для безкоштовного завантаження на Амазоні та в Айбуксі. За словами Юлії, лише за перші кілька днів її скачали більше 50 разів.
Авторка вже отримала і кілька відгуків. «Дуже здивувало те, що мені навіть американці пишуть, причому, наскільки я зрозуміла, у них немає жодних зв’язків ні з чим українським. Але пишуть, що їм цікаво, вони собі скачали (книгу – ред.) і вчать», - додає Осика.
Однією з перших читачок книги стала Шила Боненбергер. Жінка розповідає, що кілька років тому вона відвідала Україну і тоді намагалася хоча б трішки вивчити українську мову, але давалася вона вкрай непросто.
«Для мене це дуже важка мова, і записи, які я слухала, всі фокусувалися на подорожах та бізнесі. Це, звичайно, корисна інформація, але це не те, що я шукала. Тому, коли я побачила цю книжку, то подумала, що вона просто чарівна», - зазначила Боненбергер.
Вона додала: «Мені особливо подобається, що це презентовано бабусею, бо бабуся для мене – це символ традицій, сили та любові, дуже добрий символ, який ніби може взяти тебе за руку та показати культуру та країну, а також мову».
Осика пильно слідкує за реакцією читачів. Авторка не виключає, що в перспективі книга буде доповнена розділами для дітей.
Крім того, ілюстраторка зараз думає над тим, щоб трансформувати видання також в інтерактивну книгу, яку можна було б завантажувати як додаток в мобільний телефон.
Зірка книжкової художниці Катерини Штанко зійшла іще в 1980-ті, вона тоді співпрацювала з найбільшими державними видавництвами «Веселка» та «Дніпро». >>
Процес оновлення українського правопису в Україні остаточно завершили: відтепер він затверджений як єдиний стандарт державної мови. >>
Артем Чех — один із перших письменників, що опинився на фронті. >>
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>