У цих книгах — голос українського народу: Захід має знати правду про повномасштабну агресію росіян
«Душевні муки звичайних людей часто губляться серед історій про війну. >>
Три місяці французи дивилися на ці афіші стрічки про Голодомор і запитували себе: що це за фільм?
Фільм про Голодомор польської режисерки Агнєшки Голланд «Ціна правди», який у французькому кінопрокаті отримав назву «Тінь Сталіна» очолив найвищі рейтинги у Франції наприкінці червня.
Як інформує «Україна молода», про це повідомляє Центр Анни Київської у Франції.
«Як цікаво грається з нами історія. Фільм про Голодомор, який у Франції переклали як «Тінь Сталіна», створений всесвітньо відомою Агнешкою Холланд, спочатку не хотів брати жоден французький дистриб’ютор. Чому? Фільм мав вийти в березні 2020 року, але у процес втрутився COVID. Весь Париж обвішали афішами. Агнешка не могла прийти на презентацію свого фільму, хоча вона мешкає в Парижі. Все зачинено, в тому числі кінотеатри, обвішані афішами стрічки», - йдеться у дописі Центру Анни Київської, який поширив і Національний музей Голодомору-геноциду.
За словами українців Центру, три місяці французи дивилися на ці афіші і запитували себе: що це за фільм?
І вже у вівторок, 22 червня, стрічка вийшла у 250 залах!
У Центрі Анни Київської пояснюють успіх стрічки «Тінь Сталіна» наступним чином: «Вона отримала найдовшу рекламну кампанію в історії кіно у Франції. І тепер фільм очолив найвищі французькі рейтинги! Правда має дивний стиль торжествувати».
Як повідомляла «УМ», в Україні фільм польської режисерки Агнєшки Голланд «Ціна правди» презентували у листопаді 2019 року.
Стрічка розповідає історію про валлійського журналіста Гарета Джонса, який приїздив до Радянського Союзу та на власні очі бачив Голодомор.
Світова прем'єра фільму відбулася на Берлінале-2019. Бюджет фільму - 8,3 млн євро.
Фільм «Ціна правди» заснований на реальних подіях. Джонс кілька разів відвідував СРСР на початку 1930-х років, коли тривала політика форсованої колективізації. Після повернення на Захід Гарет Джонс у серії статей для газет Manchester Guardian і The New York American описав усі подробиці масових смертей від сталінського штучного голоду в Україні. Він був одним із перших, хто розповів про штучний голод у західній пресі.
«Душевні муки звичайних людей часто губляться серед історій про війну. >>
Олександр Лідаговський, відомий киянам своїми скульптурами в парку Шевченка, на Пейзажній алеї, а також у Печерському районі, продовжує творити й під час війни. >>
Підтримати талантами воїнів, які нині потребують невідкладної медичної допомоги, — таку мету поставили собі учасники мультикультурного фестивалю «Етнічний віночок», який відбувся нещодавно на сцені головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. >>
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>