Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Серед найвідоміших творів Кшиштофа Пендерецького, зокрема, «Плач по жертвах Хіросіми», «Поліморфія», De natura sonoris (Фото з сайта classicfm.com.)
Після тривалої хвороби вранці 29 березня відійшов у засвіти всесвітньовідомий польський композитор, володар трьох «Греммі» 86-річний Кшиштоф Пендерецький, повідомили на сайті Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща.
Кшиштоф Пендерецький народився 23 листопада 1933 року у польськоу місті Дембиця. Виховувався в родині з українськими, польськими та вірменськими коріннями.
Навчався в Краківській консерваторії. Виграв численні музичні конкурси у Польщі і за кордоном, у тому числі отримав першу, другу і третю нагороду на Другому конкурсі молодих композиторів (1959), Першу національну нагороду (1968, 1983), приз Асоціації польських композиторів (1970), Нагороду Гердера (1977) призи фундації Карла Вольфа (1987), Міжнародної музичноЇ ради ЮНЕСКО (1993) та для найкращого композитора сучасності в Мідем Классік у Каннах (2000).
Серед найвідоміших творів Кшиштофа Пендерецького, зокрема, «Плач по жертвах Хіросіми», «Поліморфія», De natura sonoris. Він написав опери «Дияволи з Лудену» , «Втрачений рай», «Чорна маска», Ubu Rex. Кшиштоф Пендерецький був одним із композиторів, яким замовляли твір на відкриття Літніх Олімпійських ігор 2008 в Пекіні.
Знаковою подією для культурного життя Києва був приїзд до України 29 вересня 2018-го Кшиштофа Пендерецького, який за диригентським пультом представив свій монументальний твір Credo (1997-1998) за участі польських солістів і українських хорів та оркестру. Концерт тоді відбувся у рамках святкування Україною та Польщею 100-річчя відновлення Незалежності кожної з країн. Музичний проєкт став частиною культурної програми «Польща 100», що координується Інститутом Адама Міцкевича і реалізовується у комплексі Багатолітньої програми Niepodlegla (Незалежна) на 2017—2021 роки, що фінансується Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща.
«Не стало легендарного маестро Кшиштофа Пендерецького, - констатує віолончеліст Олександр Пірієв, очільник концертної агенції UKR Artists. - Востаннє ми бачилися у вересні 2018. Тоді я був одним з партнерів його, як виявляється, останнього приїзду до Києва. Обговорювали втілення моєї мрії - виконання Другого віолончельного концерту (і за нього він отримав «Греммі»). Тоді маестро казав: «Не треба мріяти, Олександре! Варто зробити, а я обов’язково продиригую!»
Кшиштоф Пендерецький був почесним доктором багатьох університетів, а також українських консерваторій — у Києві (з 1999 року) та Львові (з 2015-го).
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>
На підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Президент видав указ про присудження найвищої офіційної творчої відзнаки України. >>