Директор інституту української мови НАН України Павло Гриценко
Павло Гриценко професор, директор інституту української мови НАН України до Міжнародного дня захисту рідної мови поділився кількома нехитрими порадами, які допоможуть кожному вільно говорити літературною українською мовою навіть на побутовому рівні.
Відомий мовознавець переконує: філологічна освіта для цього не треба. Головне - виховувати в собі відчуття мови.
Як цього добитися? Дивіться у відео інтерв’ю на порталі IDEALIST.media.
Відомий перекладач та режисер дубляжу Олекса Негребецький - має свої перевірені методи. Каже, єдиний спосіб вивчити українську мову - це читати Шевченка, Коцюбинського, Панаса Мирного та народні казки.
А ще радить взяти собі за правило щодня вчити на пам’ять по дві українські народні пісні. Навіть якщо співати не вмієте (як і сам Негребецький), то радить знайти безлюдне місце і все одно співати.
Все це в комплексі вибудовує мовний апарат і з’явиться чуття до мови.
А от з телебачення, на думку Негребецького, нічому навчитися не можна. Хіба, крім слова “наразі”.
Як повідомляла УМ, 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Його встановила Генеральна конференція ЮНЕСКО два десятиліття тому - у грудні 1999 року.
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Частіше нагадувати вчителям про необхідність виконувати мовний закон і розмовляти українською на уроках, порадила директорам шкіл мовна омбудсменка Олена Івановська. >>
У Музеї імені Григоре Антипи, палаці Рогана та палаці Куденберг, які в Румунії, Франції та Бельгії, запрацювали три нові україномовні аудіогіди. >>
У Києві, у межах форуму «Українська — мова сильних», відзначили найкращі ініціативи на підтримку державної мови. >>
У світі від початку осені відкрилося 25 українських книжкових поличок, що є рекордною кількістю за відповідний проміжок часу. >>
Уряд не захотів висунути Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня на посаду вдруге через його незалежність та ініціативність, а також через те, що вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики. >>
