Режисер дубляжу Олекса Негребецький: Найтяжче перекладати “О май Ґад!”

Переклад фільмів для телебачення і кіно почався в Україні десь у 1992 році. Звичайно, займалися перекладом у нас і раніше, але на російську мову. А от саме на українську в масовому масштабі почала перекладати компанія, яку згодом назвали ICTV. Проте у 92-му  році вона була ще без назви.

З якими труднощами стикалися перекладачі фільмів тоді і зараз? Та що найважче дається при перекладі – професійними таємницями поділився режисер дубляжу Олекса Негребецький.

Як зароджувалася галузь перекладу закордонних фільмів українською?

У Києві тоді взагалі не було перекладачів, які вміли перекладати з англійської на українську. Англійську знали, а українську – ледве-ледве. Бо інститути іноземних мов таких спеціалістів не готували. Вважали, що українська – то щось зайве. Та перекладачів якось з рипом знаходили і вони перекладали зі слуху. Це неймовірно пекельна робота. Бо є різні діалекти, різна вимова: у межах Сполучених штатів одне слово вимовляється десятьма різними способами.

Коли робота вийшла вже на потік, почали з’являтися друковані сценарії фільмів. Робота стала виглядати так: береш сценарій, слухаєш і паралельно відео дивишся. Це значно спрощує роботу.

Яка специфіка такого перекладу?

Англійська мова значно компактніша. То основна проблема була – довжина речень. Треба було вкластися, поки говорить один персонаж, щоб не наступати на іншого. Ну і вибираєш слова, які актору простіше вимовити. Бо коли якийсь «кшталт» вставити, жоден актор цього не вимовить. Для людини, яка має хист і знання, в принципі, не така й складана робота.

Все значно ускладнилося у 2006 році, Коли з’явився дубляж. Тут став важливим так званий «ліпсинг» -  треба так підбирати слова, що втрапляти в губи персонажа. Не можна на розкритий рот сказати «перепічка», бо губи в персонажа не змикаються. В мене на одну хвилину екранного часу йде година.

Деяких американських акторів просто ненавиджу! Різ Візерспун, наприклад, умудряється говорити все з відкритим ротом!  Навіть звук «п» вимовляє, не стуляючи губів! Це щось страшне. А от особливо люблю бородатих персонажів. У них не видно рухів губ – і це просто щастя.

Чи є такі слова, які найтяжче перекладати при дубляжі?

Найважче перекладати не складні, а прості слова. Коли у тебе герой крупним планом найтяжче вкладати такі речі, як “о май Ґад!”. Можна день над цим думати. Є проблема інша: у теперішніх фільмах багато слів паразитів та ще коли актори говорять із затинаннями - отаке дуже важко перекласти. Доводиться вигадувати зовсім лівий текст у тому ж дусі, щоб воно підійшло.  

Найприкріше - вони весь час кажуть «окей». Якщо замінювати його тільки словом «добре» - потім коли слухаєш на екрані, наче кулі пролітають - неприємно сприймається. Доводиться вигадувати щось інше. І є складнощі з цифрами. Доводиться дурити глядача бо в англійське «eight» наше «вісім» геть не втрапляє.  Або замість 50-ти доларів, буває, кажеш 60-ят. Це дрібне шахрайство, але нікуди від цього не дінешся. Треба насамперед знати свою мову. Коли ти знаєш свою мову – ти вільніший у доборі засобів.

Повне інтерв'ю Олекси Негребецького дивіться на відеопорталі IDEALIST.media.