Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Андрій Даховський народився у Ленінграді (нині - Санкт-Петербург, Росія) в родині науковців, яка згодом переїхала в Україну. Він закінчив школу в Чернівцях і мав всі шанси стати вченим фізиком, доцентом, але натомість обрав музику та шоу-бізнес.
Працюючи доцентом кафедри вищої математики в Одесі, він спочатку поєднував наукову діяльність з популярним у той час бізнесом - відкрив мережу магазинів з продажу компакт-дисків.
Проте невдовзі зрозумів, що Україні потрібен цивілізований ринок музики, і почав рухатися в цьому напрямку. Вже в 1999 році Андрій Даховський уклав перший контракт з Universal Music і став українським ліцензіатом компанії.
А через рік заснував український лейбл Ukrainian Records, який випустив у світ альбоми Каті Chilly, “Табула Расса”, Альони Вінницької, Stereolizza, Джанго та Гринджолів, які здобули популярність під час Помаранчевої Революції і навіть брали участь в Євробаченні, представляючи Україну.
Про становлення ринку української музики та про його нинішній потенціал у світі - читайте в розмові “УМ” з Андрієм Даховським далі.
Ви заснували лейбл Ukrainian Records, як на вашу думку, чи змінився український ринок музичної індустрії після цього?
З появою Ukrainian Records музичний ринок України суттєво змінився. За роки його існування ринок із 100% піратського перетворився на практично 100% ліцензований. З’явились організації колективного управління - такі як Український музичний альянс та Українська Ліга авторських та суміжних прав. Зараз я є президентом Українського музичного альянсу, який продовжує боротися проти піратської музики.
З якими артистами працює Ukrainian Records?
Ми працюємо виключно із українськими артистами. Як відомо, випустили альбоми Каті Chilly, Альони Вінницької, Stereolizza, Джанго та Гринджолів, згодом працювали зі Світланою Лободою на початку її сольної кар’єри.
Після “Гринджолів” ви нікого не виводили на конкурс “Євробачення”, чому?
На пальцях однієї руки можна перерахувати артистів, які стали переможцями “Євробачення” та популярними артистами на музичних ринках США, Європи та Японії. Це АBBA, Селін Діон, та й, фактично, все.
Всередині музичної індустрії є думка, що Євробачення - це аматорський конкурс, який ніколи не впливав на кількість та якість гонорарів артистів. Відтак ми ніколи не ставили за ціль вихід наших артистів на Євробачення, оскільки не вважаємо це важливим.
Чим ви займаєтесь останні роки?
З 2009 року основною моєю діяльністю є консультації та підбір музики для TV, рекламних роликів та кіно. Також це підбірка музики, яка лунає в публічних місцях, - це те, що ми чуємо в супермаркетах України.
Назовіть, будь ласка, де ми можемо чути цю музику?
Ми підбирали музику для рекламних роликів Pepsi, компаній МТС, Київстар та інших. А щодо супермаркетів то співпрацюємо із Фуршетом, Епіцентром, МакДональдс.
Чи є якісь цікаві проекти?
Минулого, 2011 року, був дуже цікавий проект “Тепломанія”. Якщо пам’ятаєте, це було пов’язано із збереженням енергії в українських будинках. В рамках цього проекту було 4 гала-концерти по Україні.
Чим ви займаєтесь останні роки?
З 2009 року основною моєю діяльністю є консультації та підбір музики для TV, рекламних роликів та кіно. Також це підбірка музики, яка лунає в публічних місцях, - це те, що ми чуємо в супермаркетах України.
Чи є якісь цікаві проекти?
Минулого, 2011 року, був дуже цікавий проект “Тепломанія”. Якщо пам’ятаєте, це було пов’язано із збереженням енергії в українських будинках. В рамках цього проекту було 4 гала-концерти по Україні.
Який потенціал сучасної української музики в світі, за межами України?
Потенціал справді величезний. Ми маємо безліч талановитої, красивої та співочої молоді. І проблеми це лише те, що стосується економіки, рівня життя та бюрократичної зарегульованості.
А також справа в тому, що більшість наших музикантів не розуміє, що таке інтелектуальна власність, що таке креативна праця і як її захищати. Але я певен, що ми це переживемо, бо наразі це реально гальмує повноцінний розвиток української музичної індустрії.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>