Втрачений дах: хто з ВПО і за яких умов може отримати компенсацію за житло
Верховна Рада 19 грудня ухвалила закон про спрощення отримання компенсації за зруйноване й пошкоджене житло на тимчасово окупованих територіях. >>
Старт посівної на Київщині перевірив голова ОВА генерал Олександр Павлюк. (facebook.com/General.Pavlyuk)
«У Лозівській громаді (Харківщина) техніка вийшла в поля. Аграрії готуються сіяти ранні зернові та зернобобові», - написав на своїй сторінці у Facebook лозівський журналіст Олександр Шульга, цитуючи місцевий телеграм-канал і міського голову Лозової Сергія Зеленського: «Ми на своїй землі. Все буде Україна!".
За подіями у рідному місті і регіоні Олександр стежить дистанційно, адже зараз він перебуває на службі в одному із підрозділів Збройних Сил України.
Тим часом українські аграрії - передусім із регіонів, наближених до зони бойових дій – стикаються із доволі специфічними проблемами. Сільськогосподарські угіддя значної частини України суттєво постраждали внаслідок бойових дій, а деякі із них заміновано.
Так зовсім недалеко від Лозової, на півночі Харківщини, російські окупанти застосували систему дистанційного мінування із цинічною назвою "Землеробство".
«Російська інженерна система дистанційного мінування "Землеробство" засипає мінами Харківську область. Рашистам начхати, що на мінах отримуватимуть поранення і гинуть мирні жителі та діти. Черговий спосіб, який використовує рашистська армія для геноциду українців", – повідомляє Telegram-канал «InformNapalm», публікуючи відповідне відео.
При цьому, у якому саме районі працювала система, і в які райони було випущено міни – не уточнюється.
За даними ресурсу, система "Землеробство" здатна проводити дистанційне мінування на відстані від 5 до 15 км: вона вистрілює реактивні снаряди, які забезпечують встановлення мін у заданому районі.
І, як повідомляють інші джерела, «землеробські» потуги агресора були зафіксовані також і в інших регіонах держави. Таким чином ворог сьогодні не тільки знищує житлову, логістичну інфраструктури, промисловість, але й завдає удару по сільськогосподарському сектору України – як одному із головних секторів нашої економіки, що до війни приносив левову частику валютної виручки. І водночас гарантував продовольчу безпеку не лише нашої держави, але й великої кількості зарубіжних країн.
Ще одним ударом по посівній в Україні є ракетні атаки РФ на українські нафтобази – у Львові, Луцьку, Рівному, на Хмельниччині. Про це повідомив міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов під час загальноукраїнського телемарафону.
«Росія хоче, щоб ми не засіяли свої сільськогосподарські угіддя, які залишаються на контрольованій території. Тим самим вони намагаються спричинити гуманітарну катастрофу у країнах Північної Африки та арабського сходу, які є традиційними контрагентами, яким Україна постачає зернові».
Із ним погоджується генеральний секретар ООН Антоніо Гуттериш, який ще раніше заявляв про загрозу продовольчої кризи і краху глобальної продовольчої системи – через війну в Україні. Адже наша країна входить у топ-3 найбільших постачальників продовольства на світовий ринок.
За підрахунками ООН, ціни на продукти у світі зростуть щонайменше на 22%. А німецький експерт у галузі аграрної економіки, професор університету у Бонні Матін Каїм, заявив, що одним із наслідків широкомасштабного нападу РФ в Україну може стати голод 100 млн осіб у всьому світі – найбільше, на його думку, можуть постраждати такі держави, як Сомалі, Чад, Мадагаскар і Бангладеш.
В самій Україні, як заявляють вітчизняні чиновники, небезпека продовольчої кризи виглядає менш гостро, ніж у державах, які купують наше збіжжя.
«Україна виробляє продукції вп'ятеро більше, ніж її внутрішнє споживання. У нас достатньо резервів продукції для нашого споживання, – сказав в ефірі «Громадського радіо» перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. - У нас є дворічний запас кукурудзи. Ми споживаємо 7 млн тонн, а маємо 15 млн тонн. Соняшникової олії у нас ще на пʼятьроків, цукру – на півтора року».
Втім, падіння виробництва в аграрному секторі здатне додатково поглибити падіння ВВП нашої держави. А тому українська влада намагається забезпечити проведення посівної – працюємо і для себе, і для наших зарубіжних партнерів, які традиційно купують українське збіжжя. За даними Олега Немчінова, роботи почалися вже в 11 областях держави.
Міністерство інфраструктури України, попри атаки ворога з повітря, заявило, що здатне забезпечити бізнес усім необхідним.
«Наше головне завдання - забезпечити стабільну логістику техніки та запчастин до неї, добрив, пального тощо. Все необхідне для роботи господарств. Так, є деякі складнощі на окремих маршрутах, однак загалом можемо говорити про те, що ми здатні забезпечити бізнес усім необхідним для старту весняної посівної кампанії, - повідомив у Telegram-каналі відомства міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. - Ми знаємо, що деякі господарства мають проблеми з лізингодавцями та страховими компаніями. Тут готуємо конкретні рішення щодо кооперації з Мінекономіки та МінАПК».
За словами Тараса Висоцького, назагал наша держава готова до весняної кампанії: мінеральні добрива закуплено на 80%, насіння на 75%, засобів захисту на 55%. «Цього достатньо, щоб отримати врожайність, вищу за середній рівень, - сказав він. - У нас ще є час вирішити ці невеликі недостачі до травня-червня. Пальне плануємо отримувати шляхом налагодження транспортування, зміни напрямків».
У Мінінфраструктури працюють над питанням експорту сільськогосподарської продукції – через блокування агресором українських портів логістика виходу на міжнародні ринки може бути суттєво ускладнена.
«Зазвичай фермери залишають частину врожаю на весну, адже в цей період її можна продати більш вигідно. Ми переорієнтуємо експорт аграрної продукції на потужності залізниці. Паралельно підвищуємо загальний рівень контейнеризації вантажної системи "Укрзалізниці", - наголосив Кубраков, повідомивши, що відомство розпочинає роботу із неурядовими структурами, що опікується постачанням їжі до регіонів, де спостерігається гуманітарна криза.
…Нинішня посівна, як заявляють експерти, буде найскладнішою за всю історію незалежної України. З одного боку, затяжна зима, через яку роботи на полях стартують лише після 10 квітня, з іншого – обстріли, ракетні атаки і мінування полів. Але українські селяни, як показує їх завзяття, готові і до такого розвитку подій.
ІСТОРІЯ НА ТЕМУ
Не дамо влаштувати голодомор!
«В Київській області на дорозі «маякують» дві жіночки, - розповідає на своїй Facebook-сторінці голова правління Жіночої сотні самооборони Анна Коваленко. - Підбираю, кажуть, ночували на городі. Мовляв, мер міста сказав, щоб засаджували городи. Так захопились, що забули про комендантську годину… Одна з них: «А шо я ще можу у свої 82? В ЗСУ нас з дідом за віком не беруть. А так хоч із сусідками організувались - не дамо рашистам голодомор влаштувати!».
Верховна Рада 19 грудня ухвалила закон про спрощення отримання компенсації за зруйноване й пошкоджене житло на тимчасово окупованих територіях. >>
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Відбулася презентація результатів програми пільгового кредитування енергоефективності малого і середнього підприємництва України «Додай енергії твоєму бізнесу» за рахунок позики від уряду Німеччини на суму 7 млн євро. >>
Світові засоби масової інформації наприкінці листопада знову були заповнені новинами про чергове блокування польськими фермерами державного кордону з Україною, звідки до країн Євросоюзу не могли в’їжджати авто з найрізноманітнішими вантажами. >>
5 жовтня президент Володимир Зеленський вийшов із гучною заявою, пообіцявши виділити по 1 тис. грн кожному українцю — від дітей до пенсіонерів, — аби «підтримати населення в зимовий період». >>
Підприємство з виробництва безпілотників у Фінляндії – фінська група оборонних і безпекових технологій Summa Defense Ltd засновує разом з українськими партнерами — компаніями-виробниками безпілотників Kort, Elf Systems, Skyassist і MPS Development. >>