Латвія та Естонія небразилися через прирівняння до офшорів (ілюстрація)
Дипломати Латвії та Естонії висловлюють протест через включення до переліку офшорних країн, який затвердив Кабінет Міністрів України.
Латвія вже направила ноту протесту українським дипломатам, а представники Естонії повідомляють, що продовжують підготовку протестного звернення.
Міністр закордонних справ Латвії Едгар Ринкевич пояснив, що ситуація з включенням країни до списку офшорів склалася через неправильну інтерпретацію нового податкового законодавства Латвії, яке передбачає нульову ставку податку на реінвестований прибуток. Цю систему можна розцінювати як безподаткову, оскільки в Латвії за дивіденди стягуються податки, зазначає УНІАН.
В Естонії також заявляють, що в Україні неправильно інтерпретували систему оподаткування, тому дитломати направлять лист-роз’яснення.
"Мова йде про лист віце-канцлера Міністерства фінансів Естонії Дмитра Єгорова його українським колегам, в якому він відповідно до прохання української сторони докладніше пояснює специфіку естонської податкової системи. Естонія дотримується думки, що ми помилково опинилися в цьому списку, оскільки наша податкова система не дозволяє приховувати прибуток або ухилятися від податків. Ми сподіваємося, що ці пояснення дозволять досягти мети, тобто виключення Естонії з цього списку ", - цитує слова міністра закордонних справ Естонії Свена Міксера "Європейська правда".
Наприкінці грудня 2017 року Кабінет міністрів розширив перелік держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення.
До переліку держав додані такі країни: Гваделупа, Гватемала, Французька Гвіана, Співдружність Домінікани, Домініканська Республіка, Естонія, Іран, Куба, Лаос, Латвія, Ліван, Маврикій, Мальта, Марокко, Монако, ОАЕ, Сінгапур, Грузія та Угорщина.
19 січня Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що відомство розглядає можливість виключення Естонії та Латвії з переліку держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення.
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
На третій рік повномасштабної заруби, коли незрозуміло, де, коли та якими ресурсами Україна зупинить ворога, знову виникає запитання: чи всі українські багатії прийняли долю своєї держави як свою? >>
Угоду, яке Міністерство оборони України підписало контракт із фінською компанією ICEYE — лідером у галузі SAR –супутників, названо стратегічно важливою. >>
Запустити швидкісне залізничне сполучення від Берліна до Києва у планах Євросоюзу: очікується, що план буде реалізований до 2040 року. >>
