Другий етап реформи: чи діє принцип «гроші ходять за пацієнтом»

10:57, 08.05.2020

Тарифи на другому етапі реформи встановлювали не виходячи з реальної потреби закладів охорони здоров'я.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов вважає, що медична реформа створена колишньою командою на чолі із в.о. міністра Уляною Супрун "не про безоплатну медицину, не про гідні зарплати лікарям і не про здоров’я пацієнтів".

 

Як інформує УМ, про це Степанов у написав facebook.

 

"Аудит, який ми провели, показав, що були взяті окремі елементи моделей західних країн, зроблені красиві слайди в презентації та названо все це реформою. Але вони забули, що ця їхня реформа не адаптована до українських реалій. Від слова зовсім. У тому вигляді, в якому ми її отримали, — це реформа не про безоплатну медицину, не про гідні зарплати лікарям і не про здоров’я пацієнтів", - зазначив Степанов.

 

Міністр впевнений, що ініціатори реформи не змогли пояснити людям у чому її суть, бо "напевно, і самі не не усвідомлювали, що робили".

 

Степанов також вважає, що проведена реформа не відповідає тому, що написано на папері. 

 

Водночас, він пообіцяв "довести медичну реформу до кінця,уникнувши при цьому масових звільнень та закриття медичних закладів".

 

За для цього, у нього "вистачить сили та політичної волі".

 

Водночас, в МОЗ заявили, що тарифи на другому етапі реформи встановлювали не виходячи з реальної потреби закладів охорони здоров'я.

 

"Швидше за все тарифи встановлювали, виходячи не з реальної потреби медицини, а з доведеної суми коштів. Я не знаю, хто може повірити в те, що амбулаторна діагностика на вторинному й третинної рівні – це спеціалізована та високоспеціалізована допомога, за одну послугу коштує 49 гривень. Це питання діагностики, туди входить електрокардіограма, рентген, УЗД тощо. Невже хтось може сказати, що ця вартість складає 49 грн", – сказала на пресбрифінгу заступниця міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова.

 

Також вона додала, що інші пакети, наприклад, хірургічні та терапевтичні, робились узагальнено.

 

"Там є одна цифра, одна вартість, яка є ідентичної й для простих операцій, наприклад, апендектомії, так і для складніших втручань", – каже Шаталова.

 

Вона стверджує, що важливо розробити такі тарифи, які б включали конкурентну та ринкову зарплату лікарів, а також забезпечували обладнання та витратні матеріали й додає, що наразі МОЗ опрацьовує механізми справедливого фінансування галузі у 2021 році.

 

"Нагадаємо, що основна мета реформи – це зробити так, щоб "гроші ходили за пацієнтом. І саме цей принцип визначає успішність лікарні. Більше пацієнтів – більше грошей, в тому числі на обладнання та витратні матеріали. Також нагадаємо, що власником закладу охорони здоров'я є місцева влада, яка також повинна фінансувати та забезпечувати лікарню", - сказала вона. 

 

Зі свого боку головний санітарний лікар України Віктор Ляшко в ефірі програми "Право на владу" на телеканалі "1+1" заявив, що епідемія COVID-19 показала неефективність системи фінансування інфекційних лікарень за принципом "гроші йдуть за пацієнтом", що було передбачено медичною реформою.

 

"Я признаю, коронавірус показав: не можна фінансувати інфекційні лікарні "за пацієнтом", за хворобою. Тому, що там потрібно фінансувати готовність до реагування.Ми не можемо профінансувати, адже ми не знаємо то кількість випадків інфекційної хвороби, яке може виникнути. Коронавірус показав: ніхто не готувався до такої кількості інфекційної хвороби... Ми будуємо мирну систему – ми будуємо систему для воєнного стану, в тому числі і для надзвичайних ситуацій. Це речі, які потрібно враховувати. Ми це не врахували",- сказав Ляшко.

 

За його словами, у Європі теж зіткнулися з цією проблемою: ніхто не очікував такої кількості хворих – і медична система виявилася не готовою до реагування на епідемію.

 

Нагадаємо, другий етап реформи мав стартувати 1 липня 2019 року, але його запуск перенесли на 1 квітня 2020 року. На цьому етапі в Україні почали надавати 27 пакетів безплатних медичних послуг.



Під час аудиту системи охорони здоров'я приблизно 1 тис. лікарень в Україні заявила про дефіцит фінансування, повідомив 22 квітня міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Він зазначив, що "в зоні особливого ризику" – протитуберкульозна служба, психіатричні лікарні, екстрена медична допомога і спеціалізовані медичні напрями.

 

Як повідомляла УМ, водночас, 5 квітня низка депутатів заявила, шо керівництво держави вирішило скасувати другий етап медичної реформи. Детальніше читайте у матеріалі УМ "Безкоштовних пологів не буде". 

 

Пізніше рем’єр-міністр Денис Шмигаль 6 травня під час засідання уряду заявив, що медреформу завершать і вона має дати результат.