“Завжди кажу: добре тоді, коли діти перевершують батьків. Тут якраз такий момент є”, - матір загиблого 20 лютого 2014 року на Майдані Романа Варениці - Ганна згадує сина у школі. До Євромайдану Роман Варениця працював учителем у найбільшій школі на Львівщині.
Коли 18 лютого 2014 року Варениця вирішив їхати на Майдан, то зізнався в цьому лише їй - своїй мамі. Та й то, коли вже сидів у автобусі до Києва. Ганна Варениця дуже бідкалася, що він не взяв із собою ні теплого одягу, ні їжі.
Разом з Романом до Києва виїхали сімдесят осіб. Та на під’їзді до столиці їх зупинили працівники ДАІ. Того дня вони отримали вказівку блокувати в’їзд автобусів у місто.
У дні ті дні лютого міський транспорт ходив з перебоями, тож до Майдану Роману Варениці довелося йти пішки. Там одразу ж записався в сотню.
20 лютого 2014 року Роман Варениця разом з іншими хлопцями із сотні пішов на вулицю Інститутську. Коли почали свистіти кулі, Роман сховався за деревом. Товариш по сотні дав йому в руки щит, та за кілька секунд снайпер розстріляв Романа Вареницю.
Останні хвилини життя Героя Небесної Сотні потрапили на відео очевидців. Через кілька днів ці кадри в інтернеті знайшов рідний брат Романа - Віктор Варениця.
Їхня матір Ганна Варениця думками повертається у ті часи, коли її Роман ще вчителював. Каже, він був педагогом і його учні це цінували. Спогадами про сина вона поділилася у відео, знятому в рамках проекту “Характери гідності”.
Відео до роковин тих подій зняли спільно Національний музей Революції Гідності та організація "Родина Героїв Небесної Сотні".
Зокрема, яким був сотник з Івано-Франківщини Сергій Дідич.
Історію журналіста В'ячеслава Веремія, якого убили "тітушки" за спробу зробити фото.
Та про що мріяв убитий волинянин Василь Мойсей.
Як у Небесній сотні опинився неповнолітній студент Назар Войтович.