Найдавніша писемна згадка про українську мову зберігається в Росії

Нам не треба сьогодні дискутувати, наскільки давня українська мова. Підтвердження її давності є в книзі “Остромирове Євангеліє” 1056 року. Текст Євангелія має чимало давньоукраїнських рис, які відсутні в інших слов’янських мовах, розказав професор-мовознавець Павло Гриценко.  

Євангеліє довгий час зберігалося у Новгороді, та у 1720 році кгину захотів забрати собі в столицю цар Петро І. Він мав на меті створити імперію і для цього треба було якесь історичне підґрунтя - в тому числі стародавні пам’ятки.

На сторінках цієї унікальної праці є чимало давньоукраїнських рис, яких не знайти ні в російській, ні в польській, ні в білорускій мовах. І ці унікальні риси - не придумані кимось, вони збережені в цих текстах. І є найбільшим свідченням того, якою високорозвиненою вже тоді була давньоукраїнська мова. Що це за риси - дивіться в коментарі професора-мовознавця, директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка.

Раніше Петро Гриценко розказав, які уроки Україна має винести з подій на Софійському майдані в Києві 1919 року.