Унікальне фото: полковник Болбочан і Василь Вишиваний на Запоріжжі у 1918 році

07:51, 08.03.2026

Петро Болбочан і Василь Вишиваний (Фото з архіву)

Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. 
 
Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. 
 
Здається, немає нічого неможливого. Ось вже кава в Ялті, ось вже українські полки на Дону. Велична, незабутня мить. 
 
Лишалося зовсім трохи. І ми мали б Україну. 
 
Болбочан головнокомандувач. 
 
Король України Василь Перший. 
 
Гаразд, панове республіканці, хай не король, а пожиттєвий сенатор. 
 
Головне є Україна. 
 
Нема Голодомору. Мільйони українців живі. Нема терору. Нема Розстріляного Відродження, бо воно не розстріляне і не згноєне в сибірських концтаборах, а вільно творить модерний український кінематограф, літературу, театр, музику, архітектуру. У світовому масштабі. 
 
Українське фермерство не знищене і не оголошене куркулями, а захоплює світові ринки. 
 
Українська промисловість і українські банки дивують весь світ своїм креативом і новаторством. 
 
Українська Академія Наук на чолі з академіком Вернадським від теорії ноосфери першою переходить до практичних розробок у сфері всесвітньої інформаційної мережі, згодом відомої як Інтернет.
 
Українське військо — головна сила і гарант безпеки Європи проти більшовицького хаосу. 
 
Весною 1918 до всього цього було дуже близько. 
 
Лишалося лише не опустити рук, не підняти руку на свого брата і вистояти на день довше, ніж ворог.
 
  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>