Обмін на День Незалежності: для полонених азовців місця не знайшлося

20:21, 24.08.2024

«Азов» на війні вже понад десять років. (Фото: Azov brigade)

Українці завжди повертають борги. Та чи завжди українці додержують слова та повертають своїх полонених?
 
Путіну було необхідно знизити тиск всередині РФ та зберегти обличчя, повернувши захоплених на Курщині строковиків. Відповідальним за обміни з української сторони необхідно було за радянськими традиціями організувати до свята медійну «перемогу». 
 
Місця для полонених азовців, які вже понад 2 роки чекають на обіцяні обміни, у цій формулі не знайшлося.
 
Попри те, що в Україні існує колосальний запит від суспільства на повернення тих, хто у 2022 році у Маріуполі зробив все, аби Україна взагалі продовжила існування і сьогодні святкувала День Незалежності, а не «день народного единства».
 
Попри те, що полонені росіяни самі просили обміняти їх на азовців.
 
Попри те, що українська переговорна група мала колосальний важіль впливу під час цього обміну, виступаючи з позиції сили. 
 
Усім цим не скористались. У сьогоднішньому обміні вкотре немає жодного азовця. Дорогоцінний шанс та час втрачені. 
 
Чого вартують всі сказані сьогодні пафосні слова, якщо з-поміж 900 відданих Україні військовослужбовців, для котрих у російському полоні найгірше ставлення, додому не повернувся ніхто? 
 
День Незалежності України має бути насамперед про вдячність. Вдячність тим, хто присвятив себе справі захисту України. І не в останню чергу тим, хто врятував українську незалежність, в абсолютно безвихідній ситуації виконавши наказ. У повному оточенні, без достатньої кількості зброї та медикаментів, проти в рази переважаючих сил противника. 
 
Цей тест на вдячність Україна сьогодні провалила. Завдання не виконане. Наступна спроба вартуватиме ще дорожче.
 
Засинаючи сьогодні у своїх затишних оселях, де немає вєртухаїв, допитів та катувань, подумайте, чи справді ви розумієте, що таке незалежність, та чи усвідомлюєте ціну, яку ми за неї платимо.
 
Це не втішить родини тих, хто сьогодні втретє зустрічав День Незалежності у полоні. Не полегшить перебування моїх побратимів у російських тюрмах.
 
Але, можливо, допоможе вам нарешті наважитись боротись за азовців під час наступних перемовин так, як вони боролись за незалежність України у Маріуполі.
 
  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>