Україна без Ізраїлю розбереться яких Героїв вшановувати
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Кір Стармер і Джо Байден на саміті НАТО у Вашингтоні. (facebook.com/POTUS)
На жаль, вашингтонський саміт НАТО не став історичним. Хоч міг. Не вистачило політичної волі лідерів, які обмежилися черговим повторюванням фрази про «незворотність членства України в НАТО», замість одного простого і конкретного, й єдино правильного слова в підсумковій декларації - запрошення, invitation…
Про незворотність членства України в НАТО ми чуємо з 2008 року, з провального бухарестського саміту, коли Франція і Німеччина заблокували Києву і Тбілісі ПДЧ. Наслідки були катастрофічні - росія сприйняла це як слабкість Альянсу і за кілька місяців напала на Грузію, а потім - анексувала Крим і вкрала інші українські території.
Очевидно, в НАТО є питання до України, попри нашу найкращу в світі Армію, яка мотивовано і професійно дає відсіч ворогу, ми маємо відповідати стандартам Альянсу в усіх сферах. А в нас є проблеми з демократією, ми не реформували СБУ, яке займається політикою, замість викривати ворогів, в нас влада очолила корупцію, замість її побороти.
Але український народ сьогодні кровʼю сплачує нашу відданість принципам ЄС і НАТО і це велика помилка - не запросити Україну в НАТО, не включити це до підсумкової декларації.
Прикро, що цього разу США, які в 2008 році грали лідерську роль щодо надання ПДЧ, навпаки, утрималися щодо чітких формулювань запрошення. Шкода, що росія, якої немає за столом НАТО, продовжує впливати на рішення Альянсу. Лідери НАТО бояться ескалаціі з рф, хоч яких ще наслідків можна боятися після вбивства сотень тисяч українців, цивільних і військових? Росія розуміє тільки мову сили, й шкода, коли ця аксіома не стала незворотною для Альянсу.
Дякуємо тим країнам, зокрема партнерам з Балтії і Польщі, які закликали на наступному саміті запросити Україну. Він відбудеться за рік в Нідерландах.
Очевидно, українська влада також розпорошила увагу партнерів, зосередившись на ритуальних безпекових угодах з цивілізованими країнами, які на нас не нападають. Ці угоди не дають жодних гарантій безпеки, тому, звичайно, дякуємо всім країнам, що їх підписали, але вони ніяк не впливають на закінчення війни….
Єдиною гарантією неможливості майбутніх нападів з боку рф, єдиною безпековою парасолькою для України є членство в НАТО й на цьому треба було зосередившись, системно працюючи і тиснучи на партнерів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАТО нарощує співпрацю з Україною – Столтенберг
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Дорогі мої сини і онуки («вовки і вовченята») — воїни ССО, які тихо приходять, роблять свою справу і тихо повертаються, вітаю вас з професійним Святом — Днем Сил Спеціальних Операцій! >>
Заява МЗС Ізраїлю у якій Голову ОУН Андрія Мельника звинувачують у «голокості» - відверта провокація і підігрування московській пропаганді. Ця заява не має нічого спільного з історичною правдою. >>
Т. Г. Шевченка поховали в Україні на уже Тарасовій горі у Каневі, з якої
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий. >>
Перепоховання Андрія Мельника та його дружини є початком перепоховань видатних українських діячів могили яких були розпорошені чужими землями. Але тепер Україна починає повертати їхні імена, їхню спадщину і їхнє місце в нашій національній історії. >>
Це не лише перепоховання. Це — акт великої історичної справедливості. Це — повернення пам’яті. Повернення нашої державної тяглості. Повернення тих імен, без яких неможливо скласти повну історію української нації. >>