Українська дилема Трампа
Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа. >>
Кір Стармер і Джо Байден на саміті НАТО у Вашингтоні. (facebook.com/POTUS)
На жаль, вашингтонський саміт НАТО не став історичним. Хоч міг. Не вистачило політичної волі лідерів, які обмежилися черговим повторюванням фрази про «незворотність членства України в НАТО», замість одного простого і конкретного, й єдино правильного слова в підсумковій декларації - запрошення, invitation…
Про незворотність членства України в НАТО ми чуємо з 2008 року, з провального бухарестського саміту, коли Франція і Німеччина заблокували Києву і Тбілісі ПДЧ. Наслідки були катастрофічні - росія сприйняла це як слабкість Альянсу і за кілька місяців напала на Грузію, а потім - анексувала Крим і вкрала інші українські території.
Очевидно, в НАТО є питання до України, попри нашу найкращу в світі Армію, яка мотивовано і професійно дає відсіч ворогу, ми маємо відповідати стандартам Альянсу в усіх сферах. А в нас є проблеми з демократією, ми не реформували СБУ, яке займається політикою, замість викривати ворогів, в нас влада очолила корупцію, замість її побороти.
Але український народ сьогодні кровʼю сплачує нашу відданість принципам ЄС і НАТО і це велика помилка - не запросити Україну в НАТО, не включити це до підсумкової декларації.
Прикро, що цього разу США, які в 2008 році грали лідерську роль щодо надання ПДЧ, навпаки, утрималися щодо чітких формулювань запрошення. Шкода, що росія, якої немає за столом НАТО, продовжує впливати на рішення Альянсу. Лідери НАТО бояться ескалаціі з рф, хоч яких ще наслідків можна боятися після вбивства сотень тисяч українців, цивільних і військових? Росія розуміє тільки мову сили, й шкода, коли ця аксіома не стала незворотною для Альянсу.
Дякуємо тим країнам, зокрема партнерам з Балтії і Польщі, які закликали на наступному саміті запросити Україну. Він відбудеться за рік в Нідерландах.
Очевидно, українська влада також розпорошила увагу партнерів, зосередившись на ритуальних безпекових угодах з цивілізованими країнами, які на нас не нападають. Ці угоди не дають жодних гарантій безпеки, тому, звичайно, дякуємо всім країнам, що їх підписали, але вони ніяк не впливають на закінчення війни….
Єдиною гарантією неможливості майбутніх нападів з боку рф, єдиною безпековою парасолькою для України є членство в НАТО й на цьому треба було зосередившись, системно працюючи і тиснучи на партнерів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАТО нарощує співпрацю з Україною – Столтенберг
Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа. >>
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
Якщо хтось думає, що хейт – це джерело сили та енергії, то помиляється. Це болото, трясовина, в якій чим більше «дій» – тим більше людина загрузає і тоне, не може дихати, почувається брудною і паралізованою. >>
Ми маємо абсолютно ганебну заяву так званих митців до ЮНЕСКО з приводу збереження особливого російського характеру Одеси. Ми маємо схожі заяви в Полтаві, де хтось хоче зберегти пам'ятники присвячені Петру I. >>
Ціллю цієї агресії є знищення українців. Ця війна заряджена ненавистю до українців як нації. До наших цінностей, історії, культури і мови. Все, що складає основу нашої ідентичності – Росія офіційно називає нацизмом. Нашу державу – режимом і хунтою. >>
Так не повинно бути. Війна означає, що ті, хто в тилу, на державній службі, під бронею мають затягнути паски першими. Мало? Вперед, в окопи. Не можна виграти війну, коли влада з чиновниками і народ з Армією живе в двох різних Українах. >>