Від Героїв Крут — до сьогодення
Нинішні дописи з соціальної мережі — про події, які ввійшли в історію. >>
Гетьман України Павло Скоропадський. (Архівне фото)
26 квітня 1945 р. у результаті поранення помер останній Гетьман України Павло Скоропадський.
За 10 днів до того Скоропадський з донькою Єлизаветою, секретарем Дмитром Грищинським та покоївкою Ганною Шабуніною сіли у потяг на станції Платтлінґ (Баварія, Німеччина).
Гетьман мав намір виїхати з території, яка могла опинитись у зоні совєтської окупації. Але стався авіаційний удар. Гетьман поспішив провести Єлизавету та Ганну до бомбосховища. Але там не виявилось місця. Тоді Скоропадський запропонував перечекати перші хвилини у будівлі станції.
Одна з бомб союзників відразу ж влучила у неї. Скоропадського та доньку сильно засипало уламками. Поранених відвезли до шпиталю у Даґґендорф – містечко, що розташовано неподалік. Там гетьману стало гірше.
За два дні до смерті прийшла звістка, що Даґґендорф може опинитись у совєтській зоні. Єлизавета з Грищинським перевезли помираючого гетьмана до монастирської лікарні містечка Меттен.
26 квітня 1945 року Гетьман упокоївся. У цей час у Меттен зайшли американські війська. Секретар гетьмана опинився за лінією фронту, перебуваючи в кількох кілометрах від небіжчика.
Єлизавета, ще з незагоєними травмами та постійними запамороченнями, ходила містом і шукала можливість поховати батька. Місце на кладовищі було знайдено. Труну ледь вдалось віднайти за кілька годин до похорону.
Католицький священник відмовився ховати православного. Дивом поруч знайшли греко-католицького священника о. Григорія Онуфріва.
Останнього Гетьмана України Павла Скоропадського – православного відспівав і передав землі на чужині, на католицькому кладовищі, греко-католицький священник.
Неподалік лунали постріли – точились бої. Отець Онуфрів приніс кілька згортків української домотканої тканини, якою застелили труну й закрили ноги, бо й черевиків на похорон гетьмана не могли знайти.
Вічна пам’ять Ясновельможному Пану Гетьману Всієї України!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Останній притулок останнього гетьмана
Нинішні дописи з соціальної мережі — про події, які ввійшли в історію. >>
«Україна молода» продовжує друкувати найцікавіші дописи із соціальної мережі «Фейсбук», які віддзеркалюють події та емоції російсько-української війни, повномасштабний період якої триває уже три роки й одинадцять місяців. >>
Мій старший колега по перу Валерій М’ятович в одній зі своїх книжок, де дія відбувається в його степовому центральноукраїнському краї >>
«Бо наша брань не проти людей, не проти плоті й крові, а проти правителів, світодержців пітьми цього світу, проти духів злоби піднебесних», — сказано у Посланні апостола Павла до ефесян, глава 6. >>
Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>
Мабуть, захмарним цинізмом буде твердження про те, що чим більше українських дітей зачепить ця війна з росіянами, тим довшим буде той відрізок часу, якого нам повинно вистачити, щоб повністю відхреститися від росії. >>