Грузинська операція «Трест»

13:57, 04.10.2021

Саакашвілі міг ухвалити спонтанне рішення прибути приховано в Грузію напередодні місцевих виборів. (Фото: newsgeorgia.ge)

Декілька днів тому вітчизняні і світові медіа повідомили про нелегальне проникнення в Грузію колишнього президента цієї країни та топ-чиновника і громадянина України Михеїла Саакашвілі.

 

Прем'єр-міністр та очільники національної спецслужби і МВС заявили, що таке є наслідком реалізованої ними спеціальної операції по виведенню в Грузію засудженого за злочини перед нацією М. Саакашвілі, переміщення, якого вони супроводжували від Києва до Тбілісі .

 

З цього приводу одразу виникають аналогії із діяльністю колишнього більшовицького ЧК. Як відомо, у боротьбі з емігрантською контрреволюцією цей каральний орган використовував комплекс агентурно -оперативних заходів в радянській Росії і за кордоном, де дошкульно діяли проти червоної диктатури емігрантські, в тому числі і українські центри.

 

Для компрометації, розколу і ліквідації "антирадянських" емігрантських організацій та підпільного спротиву в середині країни, ЧК було започатковано широкомасштабну і багатоходову операцію "Трест". Таким чином на радянську територію були виведені Борис Савінков, британський агент і вихідець із Одеси Сідней Рейлі, Юрко Тютюнник та інші, які потім були розстріляні.

 

Із огляду проросійської орієнтації олігарха Іванішвілі, який фактично управляє Грузією і  є радикальним опонентом Саакашвілі, не виключається вплив ФСБ і СЗР РФ на діяльність грузинських  спецслужб, що і запозичили методологію, форми та технологію операції ЧК "Трест" стосовно третього президента Грузії.

 

В такому разі виникає запитання. На якій підставі спецслужби стратегічного партнера  здійснюють розвідувальну діяльність на території України стосовно її громадянина, якого шляхом агентурно-оперативної діяльності викрали та вивезли в Грузію. Про що і стверджують їх представники. Напевне таким опікуватиметься грузинська опозиція, шукаючи в своїх лавах зрадників та кротів російських спецслужб.

 

Проте подібним повинен опікуватися і офіційний Київ в особі ОП, МЗС та СБУ. Хоча не виключається версія, що до цієї справи можуть бути причетними і українські офіційні особи, які шукали варіанти для припинення співпраці із досить незручним та некерованим М. Саакашвілі.

 

І на таке наштовхує повідомлення про те, що одразу після події затримання, посол Грузії збирається вручити вірчі грамоти президенту України.

 

По різному сформувалося ставлення до М. Саакашвілі в Україні та за її межами. Не сприймаються окремі риси його особистого характеру, поведінки та не завжди логічно обгрунтовані політичні із авантюрним флером дії. І таке дає підстави припускати, що рішення прибути приховано в Грузію напередодні місцевих виборів, щоб мобілізувати опозиційний електорат, теж могло бути імпульсивно спонтанним. Адже пан Михаїл нестерпно бажає повернутися у велику грузинську і регіональну політику, що частково може підтримуватися і певними впливовими західними колами.

 

Сподіватимемося , що згодом істина у цій майже детективній історії буде з'ясована.

 

Водночас, визначальним у перебігу таких подій є збереження  між Україною і Грузією конструктивного взаємовигідного стратегічного партнерства, що згодом забезпечить країнам повноцінне членство в ЄС і НАТО.

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                            Василь БОГДАН

                                                                                                                                                                                                                                    експерт з питань безпеки, генерал- лейтенант, публіцист