Я тепер теж ветеранка - неоголошеної замороженої війни

Сьогодні останній день моєї служби у ЗСУ. Звільнилася в запас за станом здоров'я.

Я тепер теж ветеранка - неоголошеної замороженої війни. У найближчих планах - лікування, а там побачимо. Думаю, моя подальша діяльність так чи інакше буде пов'язана із захистом Вітчизни. І так, я повернуся на фронт, якщо ситуація зміниться.

Допомога не потрібна, усе є.

На вибори не збираюся, тож політичну конспірологію прошу не розводити. Однак і осторонь політичних процесів більше не буду. Мені тепер можна писати усе, за що не забанить Цукерберг.

Буду потроху віддирати від себе камуфляж, який не знімала шість з половиною років. Повернуся до батьків, які сильно постаріли за цей період і потребують мого піклування. Дочекаюся чоловіка з його контракту.

Буду підтримувати проукраїнські сили. Співпрацюватиму з людьми, яким довіряю. Спробую реалізувати кілька творчих задумів, які накопичились за ці роки.

Дякую всім, хто був крайні два роки зі мною - командирам, особливо комбату Вадимові Сухаревському, підлеглим і всім співслужбовцям - тим, хто вчив і допомагав, і тим, хто не сприймав і демотивовував - за неоціненний життєвий досвід, який тепер назавжди мій і обов'язково втілиться у щось цікаве.

Попереду - новий етап життя і нові битви. Важкий період нашої історії нікуди не дівся, і ми від нього нікуди не дінемось.