Стоп-кадр у Шевченковому краї
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Мирослав Михайлович був вчителем багатьох відомих композиторів.
Шановні співвітчизники, прийміть мою скорботу і розділіть її. Сьогодні не вистачає слів, щоб передати смуток, який чорним крилом торкнувся нашу Україну!
Відійшов у вічність видатний митець та надійний друг – Мирослав Михайлович Скорик…
Мирослав Михайлович Скорик був і залишається одним з найяскравіших представників сучасного покоління композиторів. Його музика, поєднуючи в собі яскравий національний колорит і сучасну музичну техніку, увійшла до репертуару багатьох українських і зарубіжних виконавців і колективів.
Це, зокрема, «Гуцульський триптих» і «Карпатський концерт» для симфонічного оркестру, три фортепіанні та вісім скрипкових концертів, а також концерт для віолончелі з оркестром, сім партит для різних складів, дві сонати для скрипки і фортепіано, численні композиції для фортепіано, скрипки та камерних ансамблів. Широкої популярності здобула його “Мелодія” ля мінор, яка виконується в різних транскрипціях.
Мирослав Михайлович був вчителем багатьох відомих композиторів. Серед яких - Євген Станкович, Іван Карабиць, Ганна Гаврилець, Освальдас Балакаускас, Олег Кива, Віктор Степурко, Олександр Козаренко, Богдана Фроляк Віктор Теличко, Іван Небесний, Леся Горова, Володимир Зубицький та багато інших…
Сьогодні ми прощаємося з великою честю і совістю, яка була поруч нас. Мирослав Михайлович мав право сказати кожному з нас - і близькому, і далекому - багато слів, правильних і справедливих, бо він жив по честі, по совісті, по-Божому. І жив, перш за все, заради України. Його справи та музика говорять самі за себе.
Втрата кожної такої людини для України є такою, яку заповнити ніким. Ми можемо скільки завгодно говорити, що справа його буде продовжена, але заміни йому не буде. Це правда. Тому ми кажемо: земля йому пухом, вічна пам’ять і Царство Небесне.
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
Це не просто намети у дворах Київської Троєщини. Це — вівтарі нашої волі. Ворог знову намагається занурити нас у середньовіччя, відібравши світло, воду і тепло. >>
Сьогодні ми вшановуємо найбільше творіння української нації – незалежну і вільну Українську державу. 34 рoки тому ми утвердили своє право бути господарями у власному домі. >>