Відповідальність
Кожен день повномасштабної російсько-української війни насичений тисячами подій. >>
Минулої п’ятниці Австрія побачила і почула немислимі речі. Два провідних політика обговорювали плани масштабного розпродажу країни. З тих пір цю країну лихоманить. Трапилося найгірше: люди втратили довіру до влади і, як результат, могли втратити віру в свою країну. І ось тут було неймовірно спостерігати, як в країні включився вироблений віками «кризовий модус». Той, хто заганьбив краіну, миттєво пішов, не примусив інших нести тягар своєї ганьби. За лічені години були проголошені нові вибори і повне перезавантаження політичної системи. Але і цього виявилося мало. Країна завмерла в очікуванні нових порцій компромату.
І ось сьогодні президент Александер ван дер Беллен звернувся до нації. Звернувся з простими словами. По-перше, вибачився перед людьми за те, що зробили інші політики. По-друге, заспокоїв: ніхто не приходить в політику, щоб бути негідником, але деяким з нас не вистачає сили, аби боротися із спокусами. Зрозумійте і простіть - сказав він, - не зав’язайте в цьому відчаї. Ми, Австрія - не такі, ми кращі, ніж те, що ми побачили і почули. По-третє: якщо ми в себе вірити не будемо, то хто в нас повірить? Наостанок навіть спробував посміхнутися.
Ці базові очевидні істини важливо людям час від часу повторювати. Це як казати дитині «я тебе люблю». А тепер уявіть, що в країні десятиріччя за десятиріччям ганьба накладається на ганьбу, відчай на відчай - і ніхто не йде у відставку, ніхто не вибачається, ніхто не знаходить цих правильних слів. Добро звикає існувати під тягарем неприбраного зла.
Якось по-новому я подивився в ці дні на Австрію і на Україну. І згадав Євангеліє: «Спочатку було Слово...». Я не закликаю до «зачистки» в Україні всього і вся - вона в наших умовах вже не можлива. Але я закликаю почати з людьми говорити, по можливості без лукавства - так як сьогодні, в темний для Австрії час говорив з австрійцями ван дер Беллен.
Кожен день повномасштабної російсько-української війни насичений тисячами подій. >>
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>
Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Дванадцять років відділяють нас від Революції гідності, що стала апогеєм спротиву авторитаризму в незалежній державі. >>