> > Треба вчитися жити в цій реальності

Треба вчитися жити в цій реальності

16:20, 01.04.2019
Дмитро КУЛЕБА
Тільки давайте без оцих "неправильних українців, які проголосували не за того кандидата". Зараз це лунає з усіх боків. Одні неправильні, бо проголосували за "коміка". Інші неправильні, бо проголосували за "корупцію".
 
Виходить, що всі неправильні. Виходить, що всі проти всіх. Рашенам навіть не треба нічого робити. Сидять собі і жують поп-корн з пельменями, поки ми самі в захваті з серйозними патріотичними обличчями розвалюємо себе на частини.
 
Вже ж це було. Вже проходили. З кров'ю проходили.
 
Шановні борці за себе, припиніть зловтішатися з іншого - це стосується і окремих представників влади та опозиції, і громадянського суспільства, і телеканалів та незалежних журналістів.
 
Не треба нікуди "їхати з цієї країни", посипати голову попелом, кричати все пропало, втішати себе, що все буде добре, або тішитися пірровим перемогам. Треба зберігати здоровий глузд.
 
Незалежно від результату виборів вже настала нова реальність. Її ключові слова:
 
- політеймент (політика робиться і продається як розвага);
 
- симулякр ("дійсність, яка приховує той факт, що її немає");
 
- недовіра (опитування показують, що українці найбільше не довіряють українцям та українській владі і падає їх довіра до українських телеканалів, сайтів та соцмереж).
 
Технології прямого впливу на людей засобами комунікації перемагають політику і здоровий глузд. Але прикол в тому, що усі технології, що використовуються для розхитування людини та її дезорієнтації, також можуть бути використані для зворотного.
 
Треба вчитися жити в цій реальності і управляти нею. І все буде добре, якщо ми візьмемо за базовий рівень реальності той факт, що ми - це одна країна, строката, складна, але одна.
 

Cтатті по темі

  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>