Вчора довелося спостерігати ганебне видовище у Смілі, коли було розтоптано місцеве самоврядування, а на смілян повісили борг у 86 мільйонів гривень плюс невідому суму штрафів та пені.
Спробую передати все по суті та максимально стримуючи емоції.
На сесію міської ради прибула вся керівна і силова вертикаль Черкаської області - губернатор Олександр Вельбівець, прокурор області Сергій Овчаренко, керівник управління СБУ області Олег Бойко, начальник ГУНП Валерій Лютий. Ще ряд достойників, які є заступниками губернатора і будуть ще призначені.
Було зрозуміло, що прибули вони з одною метою, всіма правдами і неправдами передавити депутатський корпус для "правильного рішення". Єдиним правильним для них рішенням безперечно було взяття боргового зашморгу на місто.
Це було їх умовою виживання на посадах, інтереси здорогового глузду, інтереси смілян тут до уваги не беруться. Очікувати чогось іншого від цих достойників не доводилося, адже вони тут на своєму місці держателі корупційної ренти ЗАТ "Україна" - саме так вони сприймають нашу країну. І оскільки держателі акцій на вищому рівні сказали так робити, в них не було іншого вибору - це питання їх добробуту, їх корупційної ренти в піраміді владно-олігархічного режиму.
Окремо серед достойників можу виділити лише Велерія Лютого, який не сидів поруч з ними, а займався виключно своєю роботою - забезпеченням громадського порядку, і той хто його не знає в обличчя міг би сприйняти його просто за звичайного поліцейського.
Надія була на депутатський корпус, бо саме від рішення цих людей залежало можливе неухвалення драконівського рішення. Але я побачив у залі в переважній більшості заляканих людей. Поіменний список голосування є, і мабуть на наступних виборах виборці дадуть оцінку у цим депутатам і політичним силам, які вони представляють. Але мова про інше, з депутатами цілком очевидно провели серйозну роботу, цілком очевидно, що не обійшлося без залякування, тиску та інших методів в таких ситуаціях. Очевидно, що багатьом з них ще є що втрачати, тому і змушені були підкоритися тиску та волі шобло-еліті.
Останнім часом Сміла стала Меккою для піару різних політичних сил. Але у вирішальний час вони вирішили не виявляти своєї принципової позиції. Переконаний, що тут не обійшлося без попередньої роботи та напрацювання силового блоку влади. Не побачили ми представників Національного корпусу. ВО "Свобода" також не делегувала якогось вагомого авторитетного представництва. Дійсно депутати від "Свободи" не голосували за рішення, але і не було спроб грунтовно переконати інших депутатів його не підтримувати, лідери обласного рівня цієї політсили проігнорували доленосну сесію.
За інші політсили красномовно може сказати вся та ж поіменка - голоси, а вони всі були вирішальні, дали Радикальна партія, Укроп, Батьківщина, Сила громад, БПП, Патріот.
Відверто підігрувала запитам шобло-еліти місцева так звана "Самооборона". Спочатку хлопці заблокували виходи із залу, побоюючись, що окремі депутати покинуть її, хоча насправді ніхто не збирався йти. Все стало на свої місця, коли в унісон, як "двоє з ларца" виступили лідер самооборони, а за ним - губернатор. Вони посилалися на акт ревізії 2016 року, за яким за підписами посадовців ЖКГ та фінвідділу міськради лише констатувалася наявність боргу ТОВ "Сміла Енергоінвест". Цей акт подавався як визнання спільної діяльності приватної структури та коммунального підприємства. Також лідер протестувальників-блокувальників поскаржився, що, мовляв, мало смілян вийшло підтримати блокування автодоріг. Як вже заявили опісля сесії, блокування доріг згортається.
Щодо самого голосування, то зрозуміти, як і хто голосує було практично неможливо. Електронна систем ради цього разу не застосовувалася з незрозумілих причин. Спочатку було оголошено 22 голоси "за" і сесію було закрито. Потім при складанні протоколу виявилося 20 голосів "за", ще згодом виявилося, що лише 19 "за", бо одного з депутатів записали "за", а він реально утримався. Певний час працівники організаційного відділу ради відмовлялися надати список поіменного голосування.
Міський голова Сміли не голосував за рішення. Але під час спілкування з ним стало зрозумілим, що скоріше за все він не буде ветувати дане рішення.
Розуміючи ситуацію, в якій він знаходиться, хочу висловити йому слова підтримки і закликати все ж накласти вето на це жахливе для громади рішення.
Я розумію, що на нього як на посадову особу місцевого самоврядування здійснювався безпрецедентний тиск. Ще раз закликаю накласти вето і не підписувати це ганебне рішення.