Такі ми з появою купи інфи стали прошарені, так ми багато знаємо як воювати, як не правильно хтось воює, як не забезпечені досі амуніцією бійці.
От цікаво, як би то все у 1941-1945 виглядало, будь тоді соцмережі. Чи було б нині оце «деды воевали»і «вєлікає гасударство».
Як би в 1932-1933 виглядало, коли усім навколо про неурожай втирали?
Чого ж у 1945-тому парада не було, у 1946-тому, а ж до 1960-того?
Переможців не судять, але війна не має переможців. Війна – це бруд, біль, страх і купа несправедливості. Війна – це не подвиг Давида над Голіафом. Війна – це жертви, і нічого святкувати.
Мій дід воював. Лиш почути від нього про війну було нереально. Моя бабушка була на війні медсестрою, і єдина її про це історія, як її сібірячку від розстрілу врятувала українська мова, на яку зреагував молодий німецький солдат. І отих фронтових тихих сто грамів, то і була вся побєда.
– Дєди воєвалі, – лицемірно заявить якийсь черговий латентний скучатєль за рускім міром і піде в ресторан на місці тюрьми НКВС, де і рускіє і німці розстрілювали за інакомисліє, святкувати побєду.
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>