Недавно прочитав цікаву статтю про некрогероїку і, як протиставлення, про символ пришелепкуватого довговусого хохла, що їсть вареники і п’є з кумом горілку.
Думаю, що це садомазохістичний відрух людської психіки, у цій ситуації закономірний…. Ще у 1918-ому радянські банди Муравйова почали вбивати навіть за вишиту сорочку… Голодомор.. Українське, серйозне і сильне, почало асоціюватися із нищенням. Чекісти культивували образ алкаша і хохла-ненажери.
Траурна пам'ять про героїв відкладалася у ґенетичний кошик нації. Натомість той, що п′є горілку з кумом у садочку, мав шанс ПРИКИНУТИСЯ, щоб вижити і передати пам'ять. Хоча звісно, що гопаки та повзунці на московських сценах, підмітуваних малоросійськими шароварами, виродження культури до анекдотичних фольклорних атрибутів оглуплювало, применшувало націю, роблячи її вторинним придатком на всіх рівнях…
Важка тема…
Навіть гімн починається словами «Ще не вмерла Україна». Запрограмованість на смерть є у багатьох військових піснях: «Йшли діди на муки, підуть і правнуки». Все це так. Як співається у стрілецькій пісні «Як ви помирали, вам дзвони не грали, ніхто не заплакав над вами»….
Небагато є народів, які би пережили у двадцятому столітті таку нелюдь, такий етноцид та лінгвоцид, як українці – мільйони закатованих мучеників….
А все ж – дуже поволі одужуємо. Маємо шанс на повнокровний розвиток – і мусимо його використати, попри всю зневіру, роздратування і сором на шляху.
Наші мертві вірили у велику українську державу. Душі наших мертвих вболівають за свою заповітну мрію і за нас, її виконавців.. Ми прорвемося до нашого Ельдорадо.
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>