Я можу дуже просто і коротко пояснити, чим мені не подобається горезвісна «хресна хода».
Не тим, що воно МП. Не тим, що там серед натовпу можуть бути бойовики й агентура. Не тим, що серед організаторів - відома проросійська наволоч. Не тим, що вони надурили людей, і багато хто думає, що участь у цій ході означає просте бажання «щоб все було, як до війни». Не тим, що це мракобісся за газорублі рекламується на центральних українських каналах.
Хоча й це все також.
Але головне – мене не влаштовує маршрут.
От якби вони через всю Україну, від Закарпаття і Львова, через Київ – пішли з іконами на Донецьк, щоб там на центральній площі помолитися за мир - я б підтримала їхню ініціативу і навіть посильно допомогла б.
А Київ, прости Господи, до чого тут?
Вони хочуть миру?
Я теж. Мабуть, сильніше, ніж вони, бо абсолютна більшість їх живе в тилу і займається своїми щоденними справами. А ми з чоловіком вже більше двох років на війні, а нам дуже хочеться мати дітей, без яких ми ризикуємо залишитись, якщо ця війна ще затягнеться.
Це якщо не загинемо і не скалічимось. Так що ми дуже хочемо, щоб війна закінчилась і ми отримали моральне право зайнятися особистим.
Мир - це закінчення війни. Він настане миттєво, як тільки бойовики складуть зброю. Вперед у Донецьк, моліться за них, хай Бог їх врозумить і пробачить за те, що покликали на свою землю війну.
Моліться, і хай вони складуть зброю, отримають свої амністії і всі ми нарешті розійдемось по домівках. До наших літніх батьків, які щодня переживають за нас, до наших дітей, до наших домашніх клопотів.
Війна може закінчитися і якось інакше, без складання бойовиками зброї, але це буде означати, що українські керманичі просто кинули, здали ворогу наші території і наших людей. І навіть не в тому річ, що їм цього ніхто не подарує - справа в тому, що питання російсько-українських взаємин не буде закрите, і отже, незабаром почнеться нова війна.
Я не хочу передавати проблему Росії своїм дітям.
Я не хочу, щоб «вата» мала право голосу західніше поребрику.
Я хочу миру.
Цей страшний злочин підірвав здоровʼя Ющенка, перший рік його президентства був пеклом, з постійними лікарнями і десятками операцій. Але він вистояв, зробив все, для усвідомлення суспільством трагедії Голодомору, відстоював проєвропейський вектор розвитку країни >>
Вже очевидною є усталена тенденція набуття Україною статусу впливового міжнародного гравця. >>
Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа. >>
Після вчорашньої чергової атаки на Запоріжжя, під час якої було зруйновано в тому числі дитячий садок ‐ не уявляю хто може взяти на себе відповідальність за виведення учнів у так звані "підземні школи". >>
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
Якщо хтось думає, що хейт – це джерело сили та енергії, то помиляється. Це болото, трясовина, в якій чим більше «дій» – тим більше людина загрузає і тоне, не може дихати, почувається брудною і паралізованою. >>