У сміливих щастя завжди є. Японські мотиви вистави «Тигролови» режисера Павла Шпегуна

У київському театрі «Золоті ворота» відбулася прем’єра вистави «Тигролови» за мотивами однойменного роману Івана Багряного.

 

Режисер та автор інсценізації — актор Павло Шпегун переосмислює відомий літературний твір про Григорія Многогрішного, якому вдалося втікти від радянських карателів, поєднавши українську пісенну традицію з елементами японського театру Но.

 

Нагадаємо, що пригодницького роману «Тигролови», що вперше вийшов друком 1944 року та частково перегукується з біографією Івана Багряного.

 

За сюжетом, інженер-авіатор Григорій Многогрішний тікає з радянського «ешелону смерті» та знаходить прихисток в українському поселенні на Далекому Сході — на території, яку переселенці називали Зеленим Клином або Зеленою Україною. Героя приймає родина Сірків, яка теж родом з України. Сім’ї доводиться жити за законами тайги, полювати на тигрів. 

 

Серед персонажів нової вистави є онрьо — невпокоєний дух, який приходить до живих. «Онрьо в японській традиції — дух жінки, яку настільки сильно утримують земні почуття, що вона не може остаточно полишити світ живих. Це може бути як любов, так і біль, образа чи прагнення помсти. У нашій виставі ця постать не є центральною героїнею сюжету. Але вона важлива. До того ж проводитиме глядача крізь історію, щоби показати зв’язок між минулим і теперішнім», розповідає Павло Шпегун. 

 

У виставі «Тигролови» у химерних масках звірів постійно на сцені перебуватиме хор — традиційна складова японського театру Но. Постріли, зіткнення, емоції героїв синхронно передаватимуться через музику.

 

Філософія звучання вистави балансує між українською та японською театральними традиціями. На сцені звучать віолончель, гармоніка, дримба, калімба, дві сопілки, скрипка, гітара, чаша, джембе.

 

На Далекому Сході, де історично перетиналися різні культури, українців Зеленого Клину далеко від батьківщини, зберігали мову, пісні та обряди. Перед створенням вистави режисер проштудіював книгу «Українсько-японські взаємини (1903-1945)» Івана Світа. 

 

«Мене дуже вразило, що українці опинилися поруч із Китаєм, Кореєю та Японією, намагалися будувати там свою Україну», — каже режисер постановки, який через роман Івана Багряного театральною мовою говорить про спадковість сили, вміння любити у період небезпек та надію.

 

Вистава не є інсценізацією цілого роману, проте у виокремлений період перебування на території Зеленого Клину на Далекому Сході, де опинилися українці, пунктирно вписані моменти, які показують попередню біографію інженера-авіатора Григорія Многогрішного та спогади про Україну старших Сірків.

 

У виставі задіяні актори: Богдан Буйлук, Христя Люба, Артем Пльондер, Ян Корнєв, Євгенія Косенко, Наталія Налімова, Дуня Рибальченко, Даніела Рибальченко, Іоанна Дерев’янчук, Артем Живаєв, Варвара Сафронова, Мар’яна Солодовнік. Художниця-постановниця вистави — Рая Ідрісова, художниця костюмів — Женя Слободяник.

 

У сміливих щастя завжди є і вони перемагають драконів — цей головний посил вистави наближує героїв роману до сучасності, коли знову за українцями полюють ті ж нападники.