У Великобританії – заарештували брата короля, у Кореї – експрезиденту дали «пожиттєве», фото

Після арешту свого брата Ендрю Маунтбеттена-Віндзора за зловживання службовим становищем, король Британії Чарльз III опублікував заяву – монарх підтримав розслідування та висловив сподівання на справедливий процес.

Як інформує УМ, про це повідомило видання The Guardian

Король заявив, що сприйняв новини про арешт експринца Ендрю із "занепокоєнням", а також висловив сподівання на справедливий процес.

"Тепер слідує повний, справедливий та належний процес, за допомогою якого це питання буде розслідувано належним чином та відповідними органами. У цьому, як я вже казав раніше, вони мають нашу повну та щиру підтримку та співпрацю", - зазначив, зокрема, Чарльза III.

Король Британії повідомив, що надалі утримається від коментування справи Ендрю, поки триває процес розслідування.

Нагадаємо, що 19 лютого брат короля Великої Британії Чарльза III Ендрю Маунтбеттен-Віндзор був заарештований за підозрою у зловживанні службовим становищем. Поліція розглядала звинувачення проти експринца через його зв'язки із засудженим у США за сексуальні злочини фінансистом Джеффрі Епштейном. У файлах, оприлюднених Міністерством юстиції США на початку лютого, стверджувалося, що Ендрю Маунтбеттен-Віндзор передавав офіційні британські торговельні документи Епштейну. У жовтні 2025 року Ендрю Маунтбеттена-Віндзора позбавили титулу принца через звинувачення у зв'язках зі скандальним американським фінансистом Епштейном. Після публікації нових файлів щодо справи Епштейна Ендрю виїхав із королівської резиденції.

Непереливки сильним світу було й на іншому краю світа.

Так, у Південній Кореї суд відправив колишнього президента Юн Сок Йоля на довічне увʼязнення. Його визнали винним у керівництві повстанням, повʼязаним з оголошенням воєнного стану 3 грудня 2024 року.

Про це 19 лютого повідомило видання The Korea Times.

Суд дійшов висновку, що указ про воєнний стан і спроба заблокувати роботу парламенту відповідають юридичному визначенню повстання, але відмовився виносити смертний вирок, попри прохання спеціального прокурора.

Однак адвокати Юна стверджують, що він законно здійснював президентські повноваження, аби попередити громадськість про те, що він назвав національною кризою. У своїй заключній заяві експрезидент сказав, що мав на меті попередити та закликати громадян, а не спробувати повалити конституційний лад.

За південнокорейським законодавством, правопорушення, повʼязане з керівництвом повстанням, передбачає лише три можливі покарання: смертну кару, довічне увʼязнення з примусовими роботами або довічне увʼязнення без примусових робіт.

Раніше суд призначив Юн Сок Йолю пʼять років позбавлення волі за те, що він намагався перешкодити своєму затриманню.

Нагадаємо, що в ніч з 3 на 4 грудня 2024 року тодішній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан у країні для «захисту конституційного ладу» — вперше з 1980-х років. Причиною стало те, що опозиційна до президента Демократична партія, яка має більшість у парламенті, відхилила пропозицію уряду про бюджет і вирішила оголосити імпічмент державному аудитору і головному прокурору. Загалом воєнний стан тривав близько шести годин, але спричинив гостру внутрішню кризу.

15 січня 2025 року Юн Сок Йоля затримали. Наразі він перебуває у слідчому ізоляторі. Його звинувачують у заколоті, зловживанні владою та сприянні ворожій державі.

Конституційний суд Південної Кореї 4 квітня усунув Юн Сок Йоля з посади одностайним вердиктом.

Колишню першу леді Південної Кореї Кім Кон Хі заарештували 13 серпня за звинуваченням у причетності до схеми маніпуляцій з акціями, втручанні у вибори та хабарництві. Вона та експрезидент Юн Сок Йоль стали першим колишнім президентським подружжям, затриманим одночасно.

Корейський суд у цій справі також присудив 23 роки позбавлення волі колишньому прем’єр-міністру Хан Док Су. Суд дійшов висновку, що Хан запропонував тодішньому президентові Юн Сок Йолю скликати засідання уряду перед оголошенням воєнного стану.

За даними суду, ексглава уряду не висловив заперечень проти оголошення воєнного стану та закликав міністра внутрішніх справ припинити постачання електроенергії та води для опозиційних медіа.

Як повідомляла УМ, Великий пшик: Південна Корея відмовила Умєрову у продажі зброї.