Поранений «Позитив» вийшов з полону й переконав окупантів здатися

На Донеччині поблизу Костянтинівки військовослужбовець 5 батальйону 112 окремої бригади територіальної оборони Володимир Александров із позивним Позитив зумів пораненим вибратися з російського полону і вивів із собою двох окупантів. Згодом український НРК ліквідував одного загарбника.

Як інформує УМ, про це повідомила 2 лютого 112 ОБр ТрО у Фейсбуці.

«У районі Костянтинівки 23 січня 2026 року двоє військовослужбовців 5 батальйон  112-ї ОБр ТрО, Ігор Максимчук (псевдо «Хміль») та Володимир Александров («Позитив»), виходили до точки за посилками, вони потрапили в засідку. «Хміль», молодший сержант і командир міномета, ішов першим і першим вступив у бій. На жаль, він отримав кульове поранення в груди, а «Позитив» був поранений у ногу і втратив можливість самостійно пересуватись.

Окупанти затягнули обох поранених у будинок. Згодом, дізнавшись про наявність поруч української позиції, вони перетягнули «Позитива» до неї та змусили вийти на зв’язок з командуванням по рації і наказали повідомити, що він важко поранений внаслідок удару FPV та не може рухатись. Після цього зв’язок з «Позитивом» зник на дві доби», - сказано, зокрема, в повідомлені бригади.

У ці дні командування батальйону планувало операцію з евакуації і продовжувало скидати посилки та медикаменти, вважаючи, що обидва бійці залишаються пораненими на позиції.

24 січня до району вийшла піхотна група з двох осіб для перевірки. Біля укриття вони почули російську мову і позивні противника. Усвідомлюючи чисельну перевагу ворога, бійці не вступали в контакт і відійшли. Після цього силами батальйону по позиції було завдано вогневого ураження FPV-дронами.

Увечері того ж дня «Позитив» вийшов на зв’язок. Він повідомив, що після удару двоє окупантів утекли, ще двоє залишилися пораненими, один із них не міг пересуватись. У цей момент «Позитиву» вдалося переконати двох російських військових здатися в полон і разом готуватися до виходу на евакуацію.

«Протягом кількох днів тривала підготовка операції. Ми скидали посилки, медикаменти, готували їх, готували наземні роботизовані комплекси та евакуаційну групу, планували маршрут.» – розповідає командир мінометної батареї 5-го батальйону, на псевдо «Лемур».

У ніч на 29 січня запасний НРК «Тарган 3К» вийшов на проміжну точку. Вранці стартував основний НРК «РИСЬ PRO» разом з евакуаційною групою з чотирьох військовослужбовців 5 батальйону. НРК мав ноші, теплий одяг, їжу та ліки на випадок ускладнень. Супровід тривав до моменту, коли через активність FPV у повітрі подальший рух став неможливим.

Коли НРК прибув на позицію, «Позитив» і двоє полонених почали вихід. Один з окупантів, який міг рухатись, допомагав пораненому бійцю та іншому полоненому. Під час відходу противник виявив евакуаційну групу. По НРК та квадрату почали працювати дрони та артилерія.

Внаслідок прямого влучання в НРК один з полонених загинув. «Позитив» і другий полонений встигли вискочити і сховатися в будівлі поруч. Згодом артилерійський удар зруйнував будинок, і обох засипало в підвалі.Евакуаційна група, по якій також працював противник, розосередилась по різних будинках. Лише наступного дня вдалося зібратися всім разом.

«30 січня операцію призупинили через погоду, сприятливу для ворожих дронів.

31 січня, скориставшись туманом, двоє піхотинців вирушили до «Позитива», щоб розкопати їх. Із застосуванням запасного НРК «Тарган 3К» бійцям вдалося дістатися до поранених, завантажити їх і вивезти у відносно безпечну зону, де їх забрав медевак.

Володимиру Александрову «Позитиву» провели операцію. У нього роздроблена тазова кістка та пошкоджений суглоб, утім стан стабільний. Командування бригади готує подання до державної нагороди.  Полонений росіянин – нагодований і переданий далі для допиту», - додали у бригаді.

Уся операція стала можливою завдяки злагодженій роботі великої команди 5 батальйону 112 окремої бригади Сил ТрО із понад 30 людей: операторів БПЛА, НРК(на псевдо «Крава», «Бен», «Термінатор»), медиків, техніків, розвідників 3-го батальйону 112 ОБр ТрО, евакуаційної групи(«Міньйон», «Барбер», «Джоні», «Азимут») та тих, хто взяв на себе відповідальність за планування місії: командиру мінометного взводу («Фара») та командиру мінометної батареї 5 батальйону(«Лемур»).

На жаль, доля Ігоря Максимчука на псевдо «Хміль», наразі залишається невідомою. Він пройшов шлях від піхотинця до командира міномета, виконував завдання з гідністю та честю і був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Віримо, що нам вдасться повернути його додому.

«Безмежна вдячність всім, хто брав участь в цій операції. Кожен на своєму місці зробив більше, ніж міг. Пишаємось та дякуємо за служб», - резюмували у бригаді.

Як повідомляла УМ, «Світить» довічне: працівник Ізюмського лісгоспу поміг організувати засідку на бійців ЗСУ.