Як нам відхреститися від росії
Мабуть, захмарним цинізмом буде твердження про те, що чим більше українських дітей зачепить ця війна з росіянами, тим довшим буде той відрізок часу, якого нам повинно вистачити, щоб повністю відхреститися від росії. >>
Саме спікер Парубій став одним із необхідних елементів здобуття Томосу, а потім - провів закони про мову. (Архівне фото)
В морозний день Майдану 2004 ми отримали інформацію про те, що штаб Януковича планує зробити Український Дім своїм центром. Мета була ясна - від нього до Майдану пару сот метрів, сутички неминучі, готується привід для введення надзвичайного стану. Я звернувся до людей зайняти підступи і сходи до Українського Дому. Колона на чолі з Тягнибоком рушила.
Через півгодини прибіг незнайомий хлопець-вістовий: пане Юрію, Український Дім наш, прапори вивішені, чекаємо подальших наказів.
Я ж казав зайняти підходи, а не Дім!- здивувався я.
А ми гукнули Слава Україні і вони самі відкрили двері. А Дім та ще й з такою назвою має стратегічне значення.
Так я познайомився з Андрієм Парубієм.
У цьому був весь Андрій, онук кулеметника Української Галицької Армії, племінник воїнів УПА.
Все своє молоде життя він готувався до боротьби за незалежну Державу. І готовий був покласти за це своє життя.
Багато хто не вірив у таку відданість ідеї.
Багато хто посміювався з ідеаліста.
Дехто знущався над ним на естраді.
Але Андрій цілеспрямовано робив своє.
Вже на другому Майдані він взяв на себе створення Самооборони Майдану.
На фоні нерішучості вождів він став для молоді прикладом Чину.
Навколо нього гуртувалися кращі. А він поєднував особисту скромність, принциповість та відданість справі.
Коли чергове недільне віче знову почуло від вождів гасла замість плану дій, він подзвонив мені в лікарню, де я відходив від забоїв: Юрку, я більш не можу. Ми з хлопцями йдемо.
Так почалася Груша.
Її вогонь Парубій з однодумцями скерував у рух добробатів, які пішли на фронт зупиняти росіян.
Андрій розумів, що на посаді секретаря РНБО у 2014 він робить величезні речі, але ставав щасливим тільки під час поїздок на фронт.
Парубій жив метою - захистом української Держави. Всі побутові та політичні розмови він зводив на це. Інколи здавалося, що він по ночах говорив із своїм дідом та стрийками і звітує їм про кожен крок, щоб не допустити помилок минулих спроб.
Він був готовий до компромісів ( як от Мінськ), робив усе, щоб приборкати протистояння в таборі Майдану заради того, щоб цього разу ми встояли.
І ми вистояли.
А Андрій скромно працював депутатом і готувався до ще однієї своєї місії. Він взагалі мав здатність зʼявлятися в той момент, коли тільки він міг вирішити все.
Доля і особисті переконання зробили так, що саме спікер Парубій став одним із необхідних елементів здобуття Томосу, а потім - провів закони про мову.
І я назавжди запамʼятаю його щасливе обличчя того дня.
Але друга Андрія вбили. По чекістські підло - у спину.
А колесо української історії і далі змащує кров наших Героїв. Парубій - один з них.
Дякую за гідне служіння Україні, Друже.
Щирі співчуття рідним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вбивство Парубія: кілер ретельно готувався
Мабуть, захмарним цинізмом буде твердження про те, що чим більше українських дітей зачепить ця війна з росіянами, тим довшим буде той відрізок часу, якого нам повинно вистачити, щоб повністю відхреститися від росії. >>
18 жовтня 2025 прес-секретар Білого дому пані Керолайн Лівітт звернулася з відозвою, в якій є така фраза: «Президент США сказав обом сторонам: війна триває занадто довго, занадто багато невинних людей загинуло. >>
У 1944 році на «Мосфільмі» вийшов фільм «В шесть часов вечера после войны». >>
Наприкінці 40-х років минулого століття в Україні народилася щемлива й харизматична пісня «Вчителько моя» Андрія Малишка та Платона Майбороди. >>
Європейська Солідарність вимагає від влади і правоохоронних органів негайного, ретельного, професійного, прозорого розслідування вбивства державного діяча, народного депутата Андрія Парубія. >>
Бо ми, Українські Націоналісти, та й загалом Українці, можемо бути Друзями і Побратимами, а можемо бути страшними недругами, які спитають за окупації, знущання, пацифікацію тощо… >>