Вибори, на які розраховує ворог, провести під час війни неможливо

Загальновідомим є афоризм про те, що "добрими намірами вимощена дорога у пекло". І схоже  вислів актуалізується в умовах , коли шальки терезів у відсічі агресії росії поступово, але неухильно схиляються на користь України. Адже різнопланова підтримка партнерів забезпечує загалом ЗСУ ресурсом для досягнення постійних тактичних успіхів на різних ділянках фронту, що готує блискавичний стратегічний прорив у ході очікуваних контрнаступальних операцій. 

Ворог таке розуміє і тому панікує, істерить та вже веде пошук винних у провалі так званої "спеціальної військової операції". Для уникнення невідворотної поразки та покарань за військові злочини намагається терористичними ракетними атаками нищити інфраструктуру та залякувати і деморалізувати українське суспільство.

Всіляко компрометувати пакети партнерської мілітарної і фінансової допомоги. Через лобістські та агентурні можливості у міжнародному просторі спонукати Україну до припинення вогню та переговорів без виведення  військового контингенту із усіх тимчасово окупованих територій.

Підкидати провокаційні та оманливі наративи стосовно начебто "наростання загроз українській демократії"  в разі скасування чергових парламентських виборів восени  2023 року.

Увага вітчизняної та світової громадськості навмисно зосереджується на існуванні нібито ознак "повзучого київського авторитаризму, що переслідує мету цементування влади В. Зеленського ще на 5 років. За рахунок ігнорування конституційних норм про розподіл влади та політичну конкуренцію.

Без урахування українських реалій президент ПАРЄ Тіні Кокс  чомусь категорично закликає , що "Україна повинна провести вільні і чесні вибори навіть в умовах війни". Ігноруючи тим самим обгрунтовану заяву президента В. Зеленського про недоцільність таких виборів із оборонно-безпекових міркувань.

Більше того, опитуванням Центру Разумкова 61,6% українців висловилися за продовження повноважень чинної Верховної Ради до завершення правового режиму воєнного стану. Адже виборчий процес розпочинається за 60 днів до дати голосування. Таке передбачає припинення воєнного стану, вогню та оголошення перемир'я. Це надасть кремлю міжнародний козир до примушування Києва розпочати переговори на вигідних росії умовах. А за даними тих же опитувань, 63% українців висловилися проти переговорів з кремлем до відновлення суверенітету і територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах.

Зрозуміло , що в умовах розосередження електорату (8 млн. біженців за кордоном, мільйони внутрішньо переміщених осіб), необхідності корегування виборчого законодавства та невизначеності із виборцями на тимчасово окупованих територіях, провести чесні і вільні вибори ні де-юре, ні де-факто буде неможливо .

В такому разі , яку мету переслідує це інформаційно-пропагандистське цунамі?

Відповідь очевидна - зламати титанічні зусилля держави і партнерів із підготовки та проведення ЗСУ так необхідної нації результативної весняно-літньої воєнної кампанії. Постільки країна порине у безлад війни компроматів, політичних чвар, що катастрофічно впливатиме на стан консолідації і єдність суспільства. Та дієвість всеохоплюючої підтримки з боку поки що досить мотивованих в нашій підтримці західних партнерів (останній саміт "сімки" у Хіросімі вкотре засвідчив про це ).

Як відомо, хрестоматійною метою кожного імперського загарбника є гасло: Поділяй і владарюй. Україна вже має власний гіркий і болючий досвід такої стратегії колишніх і сучасних імперій - сусідів (росія, СРСР, Річ Посполита, Австро-Угорщина, Німеччина, Румунія). Коли відсутність єдності еліти різних епох та намагання вітчизняного панства заможно і смачно пристосуватися до чергового інтервента, призводили до втрати історичної пам'яті, національної ідентичності і самої державності.

Як тепер вже очевидно, і єльцинський, і путінський режими протягом всього періоду відновленої незалежності, не мирилися із таким статусом  України. Постійно та послідовно готувалося підгрунтя у середовищі різних категорій українського населення та у міжнародному вимірі для чергового поглинання нашої країни.

Тому вище військово-політичне керівництво держави і нація загалом зобов'язані пам'ятати і враховувати драматичні уроки української історії. Своєчасно викривати пекельну фальш "добрих намірів" досить сумнівних доморощених і забугорних "діячів".

То про які вибори може йтися? 

В умовах, коли потрібно вигравати війну!!!

Василь БОГДАН, експерт з питань безпеки, генерал- лейтенант, публіцист