Продовження статті Героя України Григорія Омельченка для «УМ». Початок читайте за посиланням.
Слово російським філософам, письменникам, журналістам…
Російський філософ Іван Ільїн наголошує: «росія — найпаскудніша, до блювоти мерзенна країна в усій світовій історії. Методом селекції там вивели жахливих моральних виродків, у яких саме поняття Добра і зла перевернуте. Всю свою історію ця нація борсається у лайні, при цьому бажає потопити у ньому весь світ».
Письменник Михайло Булгаков стверджує: «росіяни — це не народ, а скотина, хами, дика орда душогубів і злодіїв».
Релігійний і політичний філософ Микола Бердяєв (1874-1948, уродженець Київської губернії) писав: «россия — самая безгосударственная, самая анархическая страна в мире. И русский народ — самый аполитический народ, никогда не умевший устраивать свою землю. Великая беда русской души в женственной пассивности, переходящей в «бабье», в недостатке мужественности, в склонности к браку с чужим и чуждым мужем. Русский народ слишком живет в национально-стихийном коллективизме, и в нем не окрепло еще сознание личности, ее достоинства и ее прав. Этим объясняется то, что русская государственность была так пропитана неметчиной и часто представлялась инородным владычеством».
Сподіваюся, що москалі читали свого співвітчизника Олександра Солженіцина, якого я зараз цитую: «Немає в цьому світі дрібнішої, сволочної і хамовитої особі, чим кацап. Народжений в нацистській країні, вгодований пропагандою нацизму, цей ублюдок ніколи не стане Людиною. У його країни немає друзів: або холуї, або вороги. Його країна здатна лише погрожувати, принижувати і вбивати. І за збереження цього статусу росією рядовий кацап готовий пожертвувати власним життям, життями своїх батьків і дітей. Воістину: кацапи – звірі. Люті, кровожерливі, але…смертні».
Дійсно, так звана «друга армія світу» виявилася «смертною» і, навіть дуже. Її кадровий професійний контрактний склад (серед якого 13 генералів і тисячі офіцерів), який брав участь у бойових діях, за вісім місяців війни був повністю знищений Збройними силами України і став органічним добривом в українській землі.
Мобілізованих москалів ласкаво просимо до пекла! Про реальні втрати путінської армії читайте у статті «Чому путін просить мирних переговорів з Україною»
Телеведуча, ленінградка Ксенія Собчак заявила: «… росія стала країною генетичного непотребу, бидлом. Ця риса, до речі, притаманна саме росіянам. Я б взагалі заборонила цю країну».
Її земляк (ленінградець), журналіст Валерій Паншкін (1969 р. н.) переконаний: «россии пора вразнос… Всем на свете стало бы легче, если бы русская нация прекратилась. Самим русским стало бы легче, если бы завтра не надо было больше являться национальным государством, а можно было бы превратиться в малый народ наподобие води, хантов или аварцев. Нет у русского патриота инстинкта продолжения рода и инстинкта самосохранения, а есть инстинкт бессмысленного уничтожения чужих со значительными потерями для себя».
Втішимо Ксенію словами журналіста, москвича Аркадія Бабченка (1977 р. н.), який, на відміну від неї, бореться на інформаційному фронті проти путінської фашистської московії, щоб «такої країни не стало».
З приводу російсько-української війни Бабченко зазначив: «Это будет последняя война для россии, потому что процесс распада этноса уже практически завершен. Моральная деградация нации уже практически состоялась. И эта война только добьет её. Да и нет уже больше никакой нации. Нет никаких общностей, которые могли бы сказать о каждом своем члене — «мы». Эта территория населена отдельными группками и сообществами агрессивных озлобленных людей, случайно соединенных друг с другом внешними обстоятельствами, ненавидящих всех прочих, кто не входит в их стаю — и никакой нации здесь уже не существует».
Висновки російських експертів
У серпні 2015 року російський лікар-психіатр вищої категорії, провідний спеціаліст iз розробки і впровадження федеральних програм з надання психологічної і психіатричної допомоги населенню Олександр Федорович заявив, що 4,3 млнжителівросійської федераціїстраждаютьшизофренією.
У лютому 2016 року російські спеціалісти у сфері психіатрії вдарили на сполох, заявивши, що в росії кількість людей з різними психічними розладами досягла критичного рівня — 70%, тобто двоє з трьох мають психічні розлади.
Психічні розлади мають близько 20% підлітків у віці від 14 до 19 років, понад мільйон громадян похилого віку страждають від різних форм маразму. На сьогодні, за оцінками російських експертів, психіатричної допомоги потребують майже 21 млн. жителів росії (або 14,3%). Шизофренія, маніакально-депресивний психоз, епілепсія — на другому місці після серцево-судинних захворювань.
«Як психіатр бачу дві проблеми сучасного російського суспільства: деградація і дебілізація», — заявив відомий російський психіатр, доктор медичних наук Олександр Бухановський в інтерв’ю газеті «Аргументы и факты» від 17 квітня 2013 року.
Хто такий російський народ, підсумував Володимир Жириновський (нині на вічному концерті у Кобзона): «Ми роз’яснимо нашому народу, що таке російський народ. Це дикість взагалі! Хто з нами залишився? Ми з вами залишилися — Шарікови. Преображенські виїхали».
Станом на початок 2022 року, за офіційними даними федеральної служби рф з контролю за обігом, кількість наркоманів в росії понад 6 млн. осіб: 20% від загального числа — школярі 9-13 років; 60% — молоді люди 16–30 років, 20% — старше 30 років.
Експерти стверджують, що ця цифра занижена мінімум удвічі.
Згідно з даними МВС росії, приблизно 90% злочинів у росії відбувається на ґрунті наркоманії.
Головний нарколог мінздраву росії Євген Брюн стверджує, що в країні офіційно зареєстровано понад 3 млн. хронічних алкоголіків і, як мінімум — 10 млн. осіб, які зловживають алкоголем. За оцінками експертів, кількість алкоголіків більша у 3-5 разів від офіційних даних. Алкоголізм — одна з характерних генетичних рис росіян.
Російські вчені б’ють на сполох: на сьогодні епідемія наркоманії і алкоголізму в росії, якою охоплено, за оцінками експертів, не менше 50 млн. росіян, поширюється з величезною швидкістю, захоплює і вражає, перш за все молодих людей, підлітків і навіть дітей, загрожуючи майбутньому. Наркотики і алкоголь проникли майже в кожну сім’ю.
Серед мобілізованих російських військових і їх найманців, які воюють в Україні, третина – хронічні п’яниці, алкоголіки, наркомани, гомосексуалісти, психічно хворі, схильні до самогубств, засуджені вбивці, гвалтівники, розбійники, які поміняли в’язницю на війну.
Такий УЗАГАЛЬНЕНИЙ морально-психологічний і фізіологічний портрет вояків путінської армії, яка «…от тайги до британских морей всех сильней…».
Зверніть увагу на запис у військовому квитку російського солдата (на фото): «Склонен к употреблению алкогольных и наркотических веществ, воровству и анальным оргиям»
Російський релігійний філософ Василь Розанов зазначив: «Московія — це моральний бруд, чудовисько, яким навіть пекло з огидою зригнуло б на землю. Не народ, а пекельний виродок. росія не має в собі ніякого здорового і цінного зерна. росії власне — немає, вона — лише уявляється. Це — жахливий фантом, жахливий кошмар, який давить душу освічених людей».
На фото: військовополонений москаль-нацист
Відомий український журналіст, лауреат багатьох премій, шеф-редактор журналу «Універсум», кандидат філологічних наук Олег Романчук написав унікальну за змістом статтю «Лоботомія для рашиста? Про причини катастрофи російського суспільства», яка розміщена на сайті «Главком».
Настійливо рекомендую ознайомитися з нею. В ній автор розкриває рівень мислення середньостатистичного москаля, його людиноненависницьку маячню, якою просякнутий мозок росіян. Стаття Романчука яскраво перегукується з оцінками і висновками зазначених мною відомих вчених, філософів, істориків, письменників та раніше опублікованих мною статей на цю тематику.
Поясню медичний термін «Лоботомія» – видалення лобових часток мозку, відповідальних за самоусвідомлення та ухвалення рішень. Форма нейрохірургії, операція, що полягає в розрізанні тканин, які з'єднують лобові частки мозку з його іншими частинами. Наслідком такого втручання є нівелювання впливу лобових часток мозку на інші структури центральної нервової системи.
Романчук зазначає, на Youtube розміщений доволі скандальний відеосюжет: «Хохлов надо давить, убивать и резать, бл*дь! Пленных надо убивать на*ер, это мрази!».
Попри провокаційність назви, оприлюднений діалог більш ніж яскраво віддзеркалює рівень антиукраїнського мислення пересічних рашистів. Маємо наочний приклад людиноненависницької маячні, якою просякнутий мозок середньостатистичного московита. Амбулаторне лікування тут безсиле – рівень мислення, який демонструють двоногі істоти з-за «порєбріка», сформований, треба думати, на генному рівні.
Автор приводить кілька фрагментів з цього повчального відео у перекладі українською.
Журналіст запитує літнього чоловіка: «Як ви ставитесь до рішення властей про виведення військ з Херсона?».
– Ну як? Я не знаю. Цих хахлов теба давити і убивати. Різати… Я ненавиджу цю мерзоту. Це фашисти.
– А що ми повинні, по вашому, робити с полоненими українцями?
– Убивати! Це мерзота. І все.
У розмову втручається дружина московита: «Це правда. Вони ж виродки. Вони не люди. І навіщо їх нам утримувати?.. Роздовбати їх усіх треба…».
Ось така вона дика, душевно хвора, аморальна, деградована, дебільна ординська Московія–Моксель — планетарна імперія ЗЛА! Якою була триста років тому, такою і залишилась, озброївшись ядерною дубиною. Вона повинна бути ЗНИЩЕНА (УТИЛІЗОВАНА) економічно, фінансово, політично, юридично і ФІЗИЧНО як воші, клопи, таргани, колорадські жуки, скорпіони, як короста, сифіліс, трипер, як соціально-біологічне сміття нелюдів-виродків і цивілізаційний непотріб.
Планета Земля повинна бути очищена від москальського ординського племені раз і назавжди. В цьому — порятунок Людства!
«Горбатого могила виправить»
Минуло майже сто вісімдесят років з часу виходу книги Луї Леонора де Кюстіна «росія в 1839 році». Проте своєї варварської дикунської людожерської загарбницької брехливої природи сучасна росія не змінила, лише підсилила її ядерною зброєю. Змінити свою сутність московія НЕ МОЖЕ в силу своєї хижацької природи. Змінювалися лише назви імператорської росії та прізвища її царів, імператорів (генсеків, президентів).
Народне прислів’я говорить: «Горбатого могила виправить».
Настійливо рекомендую нинішній владі, так званих «слуг народу», прочитати книгу «росія 1839 році». Бажано, щоб вона була у них завжди під руками, коли почнуть виникати дурні думки щодо мирних переговорів з путінською фашистською росією.
Думаю, що «слуги» не збідніють, якщо закуплять книги на французькій, англійській, німецькій та інших мовах і будуть їх дарувати іноземним лідерам, політикам, західним переговорникам, які будуть пропонувати варіанти «мирних переговорів» з москвою, а також «корисним ідіотам» і «політичним повіям» путінського режиму на Заході.
Книгу «росія в 1939 році» обов’язково треба вручити президенту Макрону, щоб почитав свого земляка Кюстіна. Може перестане корчити з себе президента «la gran de France» і плазувати перед кривавим здихаючим кремлівським карликом.
Подарувати книгу (є на німецькій мові) необхідно і політичній європовії путіна, ветерану-агенту «Штазі-КДБ» Ангелі Меркель, яка поділилася журналістам спогадами про своє стажування в Міністерстві державної безпеки НДР (Штазі) в 1986-1988 роках. Куратором їй був призначений офіцер КДБ СРСР володимир путін, який потім став президентом росії, розповіла Меркель. Як і всі держслужбовці НДР, вона зобов’язана була пройти трирічне стажування в Штазі в якості таємного агента (інформатора). За словами Меркель, путін показався їй тоді строгим, але справедливим начальником.
«Никогда на меня не кричал и матом не ругался. Всегда был очень вежливым, но строгим. Вникал во все подробности каждой моей операции и строго спрашивал в случае неудач, однако и за успехи хвалил. В целом, Владимир Владимирович запомнился мне строгим, но справедливым начальником. Первое время, встречаясь с ним уже в качестве президента, мне так и хотелось вытянуться по стойке «смирно» и отдать ему честь», - зазначила Ангела Меркель.
Дасть Бог, на старості років усвідомить, що є політичною співучасницею воєнних злочинів свого куратора путіна проти людства і людяності і несе громадянську моральну відповідальність перед світовим співтовариством.
Може прокинеться совість і вона знайде в собі мужність приїхати в Україну і вибачиться перед українським народом. Хоча, на мою думку, їй як жінці, яка немає рідних дітей, не знайомі біль, горе, сльози українських матерів, які втратили своїх дітей від путінських ракетних, бомбових, артилерійських ударів або були згвалтовані і розстріляні російськими покидьками.
Разом з книгою «росія в 1839 році» фрау Меркель потрібно вручити фотоальбом звірячих злочинів, вчинених її співвітчизниками під час Другої світової війни і такий же фотоальбом злочинів, скоєних в Україні рашистами, вирощених кремлівським кривавим карликом, у якого вона стажувалася як агент КДБ-Штазі, а ставши канцлером Німеччини, впродовж 16 років виконувала роль політичної маріонетки, затягнувши Європу в енергетичну залежність від росії і заблокувавши вступ України в НАТО.
На агенті ФСБ і агенті політичного впливу путіна в НАТО і ЄС, прем’єр-міністрі Угорщини Вікторі Орбані і його уряді можна зекономити і книгу Леонора де Кюстіна не дарувати. Цих прихильників путінського фашизму вже і могила не виправить. Чим швидше вони підуть в небуття, тим краще для угорського народу, якому я бажаю процвітання і якомога швидшого звільнення від авторитаризму Орбана.
Як, коли, за яких обставин Орбан був завербований ФСБ, читайте у моєму розслідуванні «Диверсант-шпигун чекіста Путіна в Євросоюзі і НАТО».
Необхідно декілька сотень примірників книги відправити в НАТО, Конгрес, Державний департамент США і особисто президенту Джо Байдену. Хай читають, можливо, задумаються над написаним Леонором де Кюстін майже 180 років тому, яке і сьогодні є актуальним щодо росії: «Все, що я вам можу сказати, це те, що від часу, коли я в росії, бачу дуже чорне майбутнє Європи. (…) Чому ж росія так залежить від того, щоб відчувати себе тяжкою загрозою для Європи? Впливати на європейську політику? (…) росія бачить в Європі здобич, яка через наші роздори, раніше чи пізніше, буде їй віддана на поталу».
Сподіваюся, що книжка допоможе позбутися зайвих ілюзій, розвіє оманливий туман «руского міра», напущений європейцям московською пропагандистською машиною, — і світ нарешті зрозуміє, що з брехливою терористичною росією немає ніякого сенсу ні про що домовлятися. Вона розуміє лише силу. Грубу силу. Все інше — порожні балачки, на які не потрібно витрачати час.
З терористами не домовляються, їх — ЗНИЩУЮТЬ!
Сенатор-республіканець США Джон Маккейн (нині покійний, світла йому пам’ять, був справжнім другом України, добре знайомий з ним особисто) неодноразово наголошував, що «з путіним потрібно говорити саме з позиції сили, як це робив президент Рональд Рейган!».
Сьогоднішні європейські лідери і сам президент США Байден повинні вчитися у Рейгана і Маккейна як треба поводитися з такими як путін.
Експрезидент Польщі Лєх Валенса заявив, що з путіним треба було розмовляти по іншому з самого початку. Усадіть його і скажіть: «У тебе є ракети, але знаєш, що є у нас? Ми просто не хочемо тебе розстрілювати. Ми не хочемо тебе руйнувати, не змушуй нас використовувати наші можливості, ти не виживиш, хлопче. Не віриш, тоді подивись на наші пушки». Ось так і потрібно розмовляти з президентом росії, а не якась там дипломатія, - наголосив Валенса в інтерв’ю виданню Interia.
Подвійні стандарти
Свого часу демократичний світ не відреагував належним чином на дві війни, розв’язані президентами росії єльциним і путіним проти Чеченської Республіки Ічкерія, яка на законних підставах проголосила незалежність. Не визнав її незалежності, як, наприклад, Республіки Косово (входила як Автономний край до складу Сербії). Незалежність Косово на сьогодні визнали 114 країн світу (США, Франція, Велика Британія, Італія, Німеччина та інші).
Проголошення незалежності, обрання президента і парламенту Ічкерії відбувалося на підставі чинного на той час законодавства і не було оскаржено чи скасовано урядами або верховними радами радянського союзу або росії. Чеченська Республіка Ічкерія, відповідно до діючого на той час законодавства і норм міжнародного права, ЗАКОННО стала незалежною суверенною державою і відкрила свої представництва в Афганістані, Азербайджані, Грузії, Литві, Естонії, Туреччині, Катарі та ще приблизно в десяти країнах.
Через подвійні стандарти сильних світу цього Ічкерія не отримала міжнародної підтримки у вигляді визнання її суверенітету і незалежності провідними світовими країнами, зокрема США, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Канадою, Австралією, Японією, а також ООН.
Це стало однією з головних причин для військового вторгнення росії в Чечню 11 грудня 1994 року на підставі указу президента росії єльцина про проведення в Чеченській республіці «військової операції з метою деескалації військового конфлікту», а на справді – знищення незалежності Ічкерії (як повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого з метою «демілітаризації і денацифікації України»).
З точки зору міжнародного права це був акт воєнної агресії росії проти незалежної суверенної держави Ічкерія. Російська сторона звинуватила чеченське керівництво на чолі з президентом Дудаєвим в ескалації внутрішнього військового конфлікту (організованого ФСБ і ГРУ), попри постійні пропозиції Дудаєва вести переговірний процес для його врегулювання. Спровоковане ФСБ загострення конфлікту єльцин використав як привід для введення військ в Чечню. Окрім того новостворена держава російська федерація (як правонаступниця СРСР) де-юре не визнавала незалежність Чеченської Республіки Ічкерія і вважала її територію територією в складі рф.
За наказом президента єльцина 21 квітня 1996 року спецслужби у взаємодії з авіацією провели операцію і ракетою, випущеної з літака, вбили першого президента Чеченської республіки Ічкерія Джохара Дудаєва.
Світлій пам’яті генерала Дудаєва (знайомий особисто з ним і його дружиною пані Аллою) прошу прочитати текст його інтерв’ю.
В далекому 1995 році (27 років тому) він передбачив війну росії з Україною і заявив: «росія зникне, коли зійде Українське сонце!»
Ніхто не хотів вірити в неминучість війни з росією…
Будучи членом ПАРЄ, у квітні 2008 року на засіданні Політичного комітету і на сесії Парламентської асамблеї я попередив, що впродовж півроку росія вчинить воєнну агресію проти Грузії, окупує її території – Південну Осетію і Абхазію, визнає їх незалежність і розмістить там свої військові бази (що і трапилося в серпні 2008 року).
Для запобігання цьому я пропонував створити комісію з питань раннього попередження воєнних конфліктів в Європі. Не прислухалися. Комісія була створена лише після завершення російської воєнної агресії проти Грузії, яку тодішній президент росії медведєв назвав «примушенням Грузії до миру». Прем’єр-міністр путін скорегував заяву медведєва, зазначивши, що «росія доведе свою миротворчу місію до логічного завершення». І довів на свій лад і в своїх інтересах…
Міжнародна спільнота: ООН, ОБСЄ, НАТО, ЄС, ПАРЄ та провідні країни світу США, ФРН, Велика Британія, Франція, Китай «проковтнули» анексію 20% території Грузії й змирилися з воєнною агресією росії.
Наведу фрагмент із свого виступу на засіданні Комітету ООН з правових питань в листопаді 2008 року (в складі делегації ПАРЄ я брав участь у роботі ГА ООН).
«Продовжуючи залишатися світовою системою безпеки, ООН сьогодні потребує корінної реформи. В першу чергу – позбавлення феодального права вето, яким володіють постійні члени Ради безпеки ООН, використовуючи його у власних інтересах, а не на благо людству. Останні три десятиріччя діяльності ООН засвідчують про низьку її ефективність у сфері раннього попередження і запобігання військових конфліктів, що призвело до масштабних воєн в Афганістані, Югославії, Іраку, Африці, Чечні, Грузії, воєнних конфліктів в самій Європі і на Близькому Сході…
Пані та панове, привертаю вашу увагу, що в міжнародних відносинах стали нормою: подвійні стандарти, лицемірство і відверта брехня, підміна понять і підходів справжньої міжнародної співпраці, відкритості і дружби між народами; диктат права сили; відверті інформаційні війни; економічний і енергетичний шантаж і погрози застосування військової сили; втручання у внутрішні справи суверенних держав, не лише інформаційними і економічними, але й військовими засобами.
Особливо заражена цим небезпечним агресивним політичним вірусом, як «свинячим грипом», зовнішня політика ядерної росії… Проголосивши себе правонаступницею колишнього радянського союзу – імперії зла, росія сьогодні – це неосталінський авторитарний фашистський режим, де немає свободи, демократії і масово порушуються права людини і цілих народів. В росії все гучніше звучать голоси про реабілітацію сталіна і його злочинного режиму…
Ми підійшли до небезпечної межі, коли політичне керівництво росії почало проти України енергетичну, торгову, інформаційну та ідеологічну війни, після яких неминуче послідує воєнна кривава агресія…».
На Світовому форумі (Франція, м. Страсбург, 24-25.09.2009), в якому брали участь представники ООН, ПАРЄ, ОБСЄ, НАТО, ЄС, Європарламенту і на сесії ПАРЄ (29.09.2009) я попередив, що через п’ять років російська федерація розпочне воєнну агресію проти України і анексує Крим як Південну Осетію та Абхазію в Грузії. Різко засудив агресію росії проти Грузії, анексію її територій і закликав учасників Форуму і Раду Європи не визнавати незалежності самопроголошених республік Південної Осетії і Абхазії і належним чином засудити агресію росії, застосувавши до неї дієві економічні, фінансові, юридичні і політичні санкції.
Ознайомтесь з фрагментами цих виступів на Форумі і сесії ПАРЄ 29 вересня і 1 жовтня 2009 року (на мою думку, це – важливо і сьогодні!).
«…Застосування російських збройних сил на території інших держав узаконила держдума росії. Окремі російські політики уже з погрозами заявили, що у випадку порушення прав росіян в інших державах, у ці країни буде висаджений повітряний десант і введена бронетехніка для їх захисту.
Виникає запитання: хто наступний після Грузії? Україна, на території якої в Севастополі базується Чорноморський флот РФ і бригада морської піхоти, а десятки тисяч етнічних росіян – громадян України, які там проживають, отримали в порушення Конституції України російські паспорти і вважаються громадянами РФ, як і мешканці Південної Осетії і Абхазії, які отримали російські паспорти перед воєнною агресією росії проти Грузії?
Експерти з воєнних питань попереджають, що через п’ять років, після завершення військової реформи і створення нової армії в росії, вирішення проблеми Криму може бути переведене з теоретичної у воєнну площину» (Із виступу 29 вересня 2009 року з питання «Війна між Грузією і Росією: рік потому», документ №12010).
1 жовтня 2009 року на сесії ПАРЄ у своєму виступі я наголосив: «Сьогоднішня росія – це авторитарний фашистський режим, де немає свободи, демократії, масово порушуються громадянські права. Убивства журналістів і правозахисників, які кажуть правду і борються за права людини, стали нормою внутрішньої політики Кремля. Під прапором боротьби з тероризмом московська влада втопила в крові проголошену незалежність Республіки Ічкерія, за наказом президента єльцина убила першого президента Чечні Джохара Дудаєва, знищила десятки тисяч ні в чому невинних чеченців – дітей, жінок, стариків. росія вчинила воєнну агресію проти суверенної Грузії, окупувала її територію і розмістила свої воєнні бази. Все це робилось під приводом захисту проживаючих там так званих російськомовних громадян, яким перед війною масово були видані паспорти російської федерації…
Шановні колеги! Я хочу достукатися до ваших сердець і розуму, щоб ви побачили і почули, що реально відбувається сьогодні у відносинах між Україною і росією, в тому числі і в Криму, щоб нам не прийшлося в пожежному порядку розглядати на сесії ПАРЄ чи в Раді безпеки ООН питання про чергову агресію росії, на цей раз проти України.
Попереджаю, що років через п’ять анексія Криму росією стане реальністю, як анексія Абхазії і Південної Осетії в Грузії.
Зовнішня політика росії переслідує мету перетворення незалежної і суверенної України в державу-сателіт, збереження своєї бази в Севастополі, блокування вступу України в НАТО і ЄС та ліквідацію в Україні верховенства права, свободи і демократії, які є більмом в оці авторитарної кремлівської влади.
З метою недопущення нових воєнних агресій росії в інших регіонах Європи і, зокрема, в Україні, я звертаюся до ПАРЄ і других європейських організацій зробити реальний вклад в захист України від постійного втручання росії у її внутрішні справи, як незалежної держави, реально гарантувати Україні, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї, недоторканість її кордонів… Зробивши це, Європа захистить своє майбутнє і загальноєвропейські надбання: ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА, СВОБОДУ, ДЕМОКРАТІЮ!» (Із виступу 1 жовтня 2009 року з питання «ООН: реформа і держави-члени Ради Європи, документ №12018).
Повні тексти виступів опубліковані у ЗМІ і транслювалися ПАРЄ в онлайн режимі.
Як член ПАРЄ я проінформував про НЕМИНУЧІСТЬ воєнної агресії росії проти України Президента ПАРЄ Луїса де Пуча, в.о. Генерального секретаря Ради Європи Мод де Бор-Букіккіо, голів національних делегацій в Парламентській Асамблеї і політичне керівництво України. Але ніхто не хотів мене почути і повірити у неминучість воєнної агресії росії проти України. Слухали, але не чули. Дивилися, але не бачили. Розуміли, але не усвідомлювали…
Через шість років після воєнної агресії проти Грузії, будучи не покараним, воєнний злочинець путін в лютому 2014 року за допомогою військового спецназу, так званих «зелених чоловічків» влаштував проти України гібридну війну (воєнну агресію), анексував Крим, окупував частину територій Донецької і Луганської областей, створив там так звані «ДНР» і «ЛНР» і визнав їх «незалежними державами».
На воєнну агресію росії європейські і світові лідери змогли відреагувати лише безкінечними «занепокоєнням», «стурбованістю», та шаманськими заклинаннями «не дратувати і не сердити путіна», щоб «не провокувати ядерну росію» і відмовилися надати нам зброю для захисту України.
Нагадаю засідання РНБО України 28 лютого 2014 року за введення воєнного стану у зв’язку з початком анексії Криму, за яке проголосував один лише Олександр Турчинов, який на той час був головою Верховної Ради і виконував обов’язки президента України.
На засіданні невідомо яким чином була присутня лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка на той час не була ні народним депутатом, ні членом РНБО (щойно достроково була випущена із в’язниці). Ні для кого не було таємницею, що вона агент політичного впливу путіна, публічно виступала проти вступу України в НАТО, будучи прем’єр-міністром.
Так, під час президентських виборів 2010 року Тимошенко запевнила Путіна, що, ставши Президентом України, вона продовжить термін перебування ЧФ Росії в Севастополі на 50 років, відмовиться від вступу України в НАТО та ЄС, а Україна приєднається до Митного і Євро-Азійського союзів та Ташкентського договору про колективну безпеку (військово-політичний союз, до якого входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, зі штаб-квартирою в Москві, об’єднаний штаб якого перебуває під керівництвом РФ).
Через три тижні після підписання газових контрактів Юлія Тимошенко взяла участь у 45-й безпековій конференції, яка проходила в Мюнхені 6-7 лютого 2009 року (я брав у ній участь в складі делегації ПАРЄ). Її промова стала декларацією, якою вона бачить Україну за свого президентства: «Україна не готова і не хоче в НАТО».
Вступ України в НАТО росією, на думку Тимошенко, буде розцінено як загрозу національній безпеці росії. За твердженням Тимошенко, Україну вона хоче бачити учасником якоїсь міфічної європейської системи і оборони разом з росією, щоб «більше не було стресів для ЄС та інших країн від того, що між Україною і росією не врегульовані відносини».
У кінці квітня 2010 року, після зустрічі в Києві з Януковичем, путін заявив журналістам: «Я з Юлією Володимирівною обговорював питання продовження строку перебування російського флоту в Севастополі. І ніхто не заперечував. У розмові зі мною Юлія Тимошенко була готова обговорювати цю проблему. Йшлося лише про одне — ціну питання».
У ЗМІ були опубліковані матеріали, як вона, будучи президентом ЄЕСУ, була завербована ФСБ у липні 1995 року, коли була затримана в аеропорту «Внуково» в Москві при спробі контрабандним шляхом вивезти 100 тис. доларів, та її таємну співпрацю зі спецслужбами РФ упродовж багатьох років.
Більше про це ви можете прочитати у статті «Баронеса брехні…»
Перед голосуванням Тимошенко закликала членів РНБО не запроваджувати воєнного стану в країні: «Ми маємо сьогодні благати все міжнародне співтовариство стати на захист України. Це наша єдина надія. Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю, тому що це означатиме програш. Ніякого воєнного стану та активізації наших військ. Ми маємо стати найбільш мирною нацією на планеті, просто поводитися, як голуби миру» (витяг із розсекреченої стенограми засідання РНБО від 28.02.2014, повний текст якої опублікований у ЗМІ).
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, кавалер ордену ООН «Діяння на благо народів», генерал-лейтенант, народний депутат України 2-6 скликань, член ПАРЄ (2006-2010)
ЗАВЕРШЕННЯ читайте за посиланням