У Києві відкрили виставку «Скарби Криму. Повернення», фото
За її експонати – «скіфське золото» – Україна боролася з росією майже 10 років. Для відвідувачів виставка запрацює вже завтра, 5 липня. >>
Поки Київрада думає, обеліск на площі Перемоги вже декомунізували громадські активісти. (facebook.com/marko.ukraine)
У Київській міській раді зареєстровано проєкт рішення «Про демонтаж пам’ятних знаків (пам’ятників, меморіальних об’єктів, меморіальних дощок) та їх частин, пов’язаних з російською федерацією та колоніальною спадщиною».
Як інформує Україна молода, авторами проєкту є депутатки Київради Аліна Михайлова («Голос») та Ксенія Семенова («Слуга народу»).
В своєму зверненні до заступника міського голови і секретаря Київради Володимира Бондаренка вони просять надати доручення невідкладно розглянути проєкт рішення.
Як ідеться в переліку до вищезгаданого документа, в списку кандидатів на демонтаж загалом 60 назв пам’ятних знаків(повний перелік можна переглянути тут).
Зокрема, на першому місці – пам’ятник радянському генералу Миколі Ватутіну в Маріїнському парку, пам’ятник учасникам Січневого повстання 1918 року та кінний монумент Миколі Щорсу.
Також у переліку – герб СРСР на щиті монумента «Батьківщина-мати», пам’ятник Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі, Миколі Островському на Повітрофлотському проспекті, пам’ятник Олександру Пушкіну на проспекті Перемоги а також бюст йому ж біля площі Слави, скульптурна композиція з Глібом Жегловим та Володимиром Шараповим біля МВС, пам’ятник Валерію Чкалову на розі вулиць Гончара і Коцюбинського та Дмитру Карбишеву на Копилівській.
Деякі з пам’ятників, нагадаємо, з’явилися вже за часів незалежної України, як, скажімо, киянину Булгакову та літературним героям Жеглову і Шарапову з МУРа (московского уголовного розыска).
«Дерусифікація Києва – одна з головних моїх цілей за ці 2 роки у Київраді, - наголошує в дописі на фейсбуці Аліна Михайлова. - Через шалений опір ідеологічних ворогів (привіт, ОПЗЖ) і нерозуміння наших «консерваторів», це завжди давалось надзвичайно важко. Навіть щоб знести пам‘ятник дружби Києва та Москви довелось півроку продовбати усі міські структури.
Про безліч пушкіних і львов толстих я навіть мовчу. Війна все змінила і пришвидшила втричі. Нарешті, є розуміння, що колоніальну спадщину треба знищити. Бо це питання нашого визволення. І це розуміння є не тільки в купки міських божевільних, а у держави, влади і суспільства в цілому».
«Київ має бути денацифікований. Тобто – дерусифікований», - додала депутатка Київради.
Нагадаємо, про необхідність демонтажу пам’ятника радянському генералу Миколі Ватутіну писала нещодавно й Україна молода. Микола Ватутін відомий насамперед своїми кривавими операціями в часи Другої світової війни, під час яких тисячами гинули солдати.
За її експонати – «скіфське золото» – Україна боролася з росією майже 10 років. Для відвідувачів виставка запрацює вже завтра, 5 липня. >>
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
Міністерство у справах ветеранів прискорить темпи початку поховання українських воїнів на Національному військовому меморіальному кладовищі у селі Гатне під Києвом. >>
Цікавий факт, на який мало хто звертав увагу. Відновлено було «Українську Державу», не Українську Народну Республіку, не просто відновлено незалежність України, а саме «Української Держави» - саме таку назву мала Україна в часи гетьманування Павла Скоропадського 1918 року. >>
Національне військове меморіальне кладовище отримало позитивний висновок від ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо розгляду проектної документації на будівництво першої черги в селі Гатне під Києвом. >>
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>