Військові вісті з колаборантських полів: Деркача хтось бачив?

Росія наш екзестенційний ворог.  ЇЇ, століттями накопичене,  маніакальне небажання визнавати державу Україну та її право на незалежність, на жаль, у нашій країні виявилось важко зрозуміти певній категорії співвітчизників. Ну що ж, не дано.

От і Секретар РНБО Олексій Данілов повідомив про вже наявний певний реєстр таких нетямковитих, що має бути оприлюдненим найближчим часом. Як зазначив Данілов, у цьому списку  колаборантів є навіть телеведучі.

«Там буде дуже багато дивних людей, які до 24 лютого виступали на всіх телеканалах. Вони були завсідниками та навіть ведучими деяких програм і на наших каналах кричали про нашу державу, свободу слова», - сказав Олексій Данілов.

Досвідчений агент російських спецслужб 

Нагадаємо, Андрій Деркач - головний фігурант минулорічних санкцій, запроваджених США проти громадян України. Він та ko дістали від Сполучених штатів «чорну мітку» -  агенти російського впливу.  

До кола «діячів» Деркача розслідування Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США віднесли  екснардепа Олександра Онищенка, прокурора Костянтина Кулика, експрацівника посольства України у Вашингтоні АндріяТеліженка, нардепа від «Слуги народу» , ексжурналіста  Олександра Дубінського, а також  Антона Симоненка, Дмитра Ковальчуката Петра Журавля.

Цим фізичним та юридичним особам закидають, зокрема, втручання у вибори президента в США.

Де зараз перебуває Андрій Деркач ми можемо лише  здогадуватись. Але він навряд чи  в Україні. Адже нардепа  Деркача Мінфін США називає агентом російських спецслужб з понад 10-річним стажем, який проводив кампанію з дезінформації американців, щоб вплинути на результати місцевих президентських виборів. Дубінський, Кулик, Теліженко та Онищенко, стверджують у американському відомстві, публічно підтримували цю кампанію.

«Принаймні,з 2019 року Деркач та його соратники залучали американські ЗМІ, американські платформи соціальних медіа та впливових американських людей до поширення оманливих та необґрунтованих тверджень про те, що нинішні та колишні чиновники США займаються корупцією, відмиванням грошей та незаконним політичним впливом в Україні. Колишні посадовці українського уряду Костянтин Кулик, Олександр Онищенко, Андрій Теліженко та нинішній народний депутат України Олександр Дубінський публічно виступили або долучалися до Деркача шляхом скоординованого розповсюдження та пропаганди шахрайських та необґрунтованих звинувачень щодо кандидата в президенти США (Джо Байдена, – ред.). Вони неодноразово публічно поширювали дезінформацію про те, що чиновники уряду США брали участь у корупційних діях в Україні», – наголошується в заяві OFAC.

У травні 2020 року Деркач оприлюднив записи телефонних розмов, на яких нібито 2015 року тодішній президент України Петро Порошенко розмовляє з тодішнім віцепрезидентом США Джо Байденом. На основі цих плівок Деркач і Дубінський стверджували про зовнішній вплив на Україну, а також про корупційні афери. Дубінський особливо активно виступав за те, щоб компетентні органи «дали хід» цим плівкам.

Елітарна медіаповія кремлівського сутенера  Деркача

І оскільки секретар РНБО Олексій Данілов у списку колаборантів згадує певних телеведучих, то й нам не зайве буде зупинитись на кремлядському телерупорі в Україні Олександрі Дубінському, проти якого запроваджено санкції 11 січня 2021 року також як щодо «агента російських впливів».

У згаданій виборчій історії США  риторика Дубінського багато в чому нагадувала тези кремлівських пропагандистських каналів, і це стосується не тільки його виступів проти запровадження української мови в усіх публічних сферах. Можна пригадати, як у листопаді позаминулого року Дубінський, ніби повторюючи слова російського президента Путіна, стверджував, що не варто поспішати з визнанням перемоги Байдена, що треба дочекатися офіційних результатів. Хоча вже більшість світових лідерів привітали новообраного президента США.

Слід віддати Дубінському «належне»:  за період з 2019 року він неодноразово потрапляв у скандальні історії. Пригадаймо, як ще восени 2019 року у програмі «Наші гроші» проєкту Bihus.info було оприлюднено інформацію про статки родини нардепа: 24 елітні квартири в Києві, два будинки, 70 соток землі, 17 автомобілів, зокрема Maserati і Porsche. Багато що із цих статків на мільйони доларів, зокрема чимало автівок, було записано на маму-пенсіонерку. Останній факт Дубінський пояснив веселою фразою, що стала мемом,  -  «Мама любит скорость».

Ще один «зашквар» Дубінського стосувався часів Революціїгідності. Bihus.info встановило, що він організував створення фейків про роботу повій на Євромайдані й загалом намагався усякими способами дискредитувати майданівців.

Також Дубінському можна пригадати цькування колишньої виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Це саме він придумав їй прізвисько «доктор смерть». Він закидав їй розкрадання бюджету міністерства. Ще абсурднішим було звинувачення Супрун, що вона працює на американську розвідку, що її кузен є резидентом ЦРУ в Україні, і нібито саме він пропхав її на посаду.

Зрештою, таких «веселих» історій про Дубінського можна розповідати нескінченно. Але, звісно, усе це він робив під патронатом і за сторіччями відпрацьованим московщиною сценарієм: вербовка зрадників із середовища інтелігенції, залучення їх до боротьби із українськими патріотичними силами, доручення їм фальсифікації української історії, ошельмовування діячів національно-визвольного руху.  І те, що ці моральні дегенерати повиповзали зі своїх кротячих нор і активізувались, свідчить про активізацію національно-визвольної боротьби, що почалася  революцією на граніті 1991 року,  запустила початок серйозного становлення української нації  помаранчевою революцією 2004 - го та розставила всі крапки над «і»  революцією гідності,   2013 - 2014  роки.   

Отже,   американські санкції є офіційним оголошенням українських громадян-фігурантів списку державними зрадниками у часи війни. Традиційно такі вчинки каралися якнайсуворіше.

І якщо війна на сході України не була достатнім аргументом для серйозних правових рішень щодо зрадницьких дій, то можливо, нинішня повномасшатна трагедія докорінно поміняє ситуацію.

Російський бізнес в Україні для кровопролиття українців

Тож  сьогоднішня арена війни пролила  чимало світла й вивела з сутіні перевертнів – прихвостнів  окупантів. Днями, засвітились втечі від українського правосуддя  ще двох відомих персонажів з оточення кума бункерного – Віктора Медведчука.

Багаторічний соратник, однодумець і близький друг Віктора Медведчука Михайло Погребинський покинув Україну і дістався до Німеччини, ймовірно, він перебуває в Гамбурзі.

Нагадаємо,26 березня Служба безпеки України проводила в Погребинського обшук.

Далі ще цікавіше. Центр протидії корупції звинуватив заступника глави Офісу президента Татарова в тому, що він допоміг  Андрію Портнову та Віктору  Медведчуку втекти з України.

Також, за інформацією Центру,  скандальний заступник Єрмака намагається розблокувати заморожені в Україні рахунки компанії путінського олігарха Дерипаски – Миколаївського глиноземного заводу.

«Чимало з вас питали, а куди подівся чорт Татаров? За нашою інформацією, він досі кермує правоохоронною системою України. Зокрема, Татаров від імені Офісу президента намагається розблокувати заморожені в Україні  рахунки компанії путінського олігарха Дерипаски. Якщо точніше, то Миколаївський глиноземний завод», - ідеться у повідомленні.

Глиноземний завод – це видобуток алюмінію. Величезні грошища на українських землях заробили олігархи бункерного для того аби знищити Україну.

Про колаборацію почали рясніти офіційні повідомлення від Генпрокуратури та СБУ.

У суспільства наразі вже чималий запит на інформацію про прізвища  та роль, яку виконував кожен з них на користь «руzzкому міру», цієї тваринно агресивної  країни росія, де народ єдиний з владою, якою б вона не була – аби лише в чоботах. Бо якщо не в чоботах, то не порядок – немає «величі».  

Де лише одна демократія: владний  бардак і незгодні в автозаках.

Чоботи гріють душу. Разом з денатуратом, політурою та гальмівною рідиною.

«Велика країна» !

Де людське життя ніколи не було, не є і не  буде самоцінністю. І немає значення для мокшана – одне життя чи помножене на мільйон. І не має різниці – за царя, вождя, генсека чи президента. Така країна.  

І оце все недолуге, духовне убожество вирішило, що воно має право вказувати нам як жити і відбирати наше найцінніше  - право на життя?!