Комплекс «Кєдр»: ГУР про нову балістику, якою терористична росія атакувала Дніпро
Держава-агресор росія 21 листопада завдала удару по території України, застосувавши балістичну ракету ймовірно зі складу ракетного комплексу “Кєдр”. >>
Будівля мерії в Алмати.
Ціни на автомобільний газ у Казахстані, що з 1 січня підскочили відразу на 100 відсотків, стали тією вибуховою сумішшю, яка спричинила небачений досі бунт у країні.
Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі.
На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
А вже 5 січня масові мирні антиурядові протести переросли в збройні сутички з правоохоронцями. Ні відновлення урядом старої ціни на зріджений газ, ні відставка кабміну вже не змогли вгамувати протести.
Виступи в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем.
Останні події є найбільшою кризою для президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва.
81-річний Назарбаєв i надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв з початком протестів його усунув.
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години.
Протестувальників він назвав «терористами» і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), яка перебуває під повним контролем Москви і до складу якої входять, крім Казахстану, також Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Росія не забарилася і відразу відрядила до Казахстану своїх десантників як частину контингенту ОДКБ. Першими з росіянами прибули до Казахстану також вірмени, яких відрядив прем’єр-міністр Нікол Пашинян.
Останній уже забув, що і сам прийшов до влади внаслідок народного повстання проти попереднього режиму. Але Пашинян негайно склав присягу на вірність Кремлю і тепер є його відданим васалом.
Наприкінці минулого тижня президент Казахстану Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по «бандитах і терористах», тобто учасниках акцій протесту. А вже наступного дня оголосив національну жалобу за вбитими на 10 січня.
У Казахстані в сутичках між протестувальниками та поліцією загинули щонайменше 164 особи, повідомило казахське міністерство охорони здоров’я 9 січня.
Понад 100 загинуло в найбільшому місті Казахстану — Алмати. Правозахисники наголошують на тому, що правоохоронці діють брутально і мають дозвіл президента стріляти у протестувальників.
У місцевих лікарнях орієнтовно перебуває близько 2 тисяч поранених осіб. Міністр внутрішніх справ Єрлан Турґумбаєв заявив попервах, що правоохоронці затримали 5 тис. 135 осіб, у тому числі іноземців.
А вже 10 січня МВС Казахстану заявило, що у зв’язку із заворушеннями затримано вже 7 тис. 939 людей, повідомляє Orda.kz. І кількість затриманих щодня зростає.
10 січня відбувся позачерговий онлайн-саміт ОДКБ, під час якого президент Токаєв заявив, що у Казахстані мала місце спроба державного перевороту за участю «терористів, зокрема закордонних бойовиків», дії яких «координували з одного центру».
Звідки до Казахстану прибули «терористи» і хто координував їхні дії, він не уточнив. Токаєв також запевнив, що силовики взяли ситуцію в країні під контроль. Тлумачення подій у Казахстані як боротьбу влади з мирними демонстрантами він назвав «абсолютною дезінформацією».
«Ми ніколи не застосовували і не будемо застосовувати збройну силу проти мирних демонстрантів», — заявив він.
Він подякував ОДКБ за швидку реакцію та відправку миротворчих сил, заявивши, що події в Казахстані є «спільними для всього простору колективної безпеки», і закликавши «і надалі зміцнювати потужний потенціал ОДКБ».
На саміті президент Росії Володимир Путін додав, що організатори заворушень використали елементи «майданних технологій». Як стверджує президент Росії, «використовувалися добре організовані та чітко керовані групи бойовиків, зокрема терористів, які, очевидно, пройшли підготовку в таборах за кордоном».
Сили ОДКБ, за словами Путіна, перебуватимуть у Казахстані «стільки, скільки потрібно», але після завершення місії весь контингент виведуть iз країни.
Путін також висловив упевненість, що події в Казахстані — це «не перша і не остання спроба втрутитися ззовні», і запевнив, що ОДКБ не дозволить «впроваджувати сценарії кольорових революцій».
У партії Путіна «Єдина Росія» заговорили про «приєднання» Казахстану до Росії. Зокрема, прозвучала пропозиція провести референдум, бо, мовляв, навіть казахський президент розмовляє російською мовою.
Нічого дивного, Росія ж закінчується там, де закінчується російська мова. А «захищати» «своїх» — то відомий пунктик імперії зла.
Держава-агресор росія 21 листопада завдала удару по території України, застосувавши балістичну ракету ймовірно зі складу ракетного комплексу “Кєдр”. >>
Від березня цього року росія, порушила санкції ООН, поставила Північній Кореї більше мільйона барелів (понад 56 тисяч тонн) сирої нафти, розплачуючись нею за військову підтримку Пхеньяном російської війни проти України. >>
Після нещодавнього українського удару по Курщині високопоставлений північнокорейський генерал дістав поранення. >>
Відкриття у Польщі бази протиракетної оборони США в Міністерстві закордонних справ росії назвали провокацією та пригрозили потенційним ударом по ній. >>
Через загрозу атаки дронів російське відомство цивільної авіації тимчасово закривало аеропорт Волгограда, а в Ростовській області заявили про влучання в один із «промислових об’єктів». >>
У Бєлгородській області рф українські сили атакували завод, який серед іншого виготовляє вантажні дрони для російської армії, також був приліт в арсенал зброї в Новгородській області рф, >>