Пручання в щупальцях кремлівського спрута: чому повстання в Казахстані було приречене на поразку

13.01.2022

Будівля мерії в Алмати.

Ціни на автомобільний газ у Казахстані, що з 1 січня підскочили відразу на 100 відсотків, стали тією вибуховою сумішшю, яка спричинила небачений досі бунт у країні.

 

Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсот­ків усіх авто працюють на зрідженому газі.

 

На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.

 

А вже 5 січня масові мирні антиурядові протести переросли в збройні сутички з правоохоронцями. Ні відновлення урядом старої ціни на зріджений газ, ні відставка кабміну вже не змогли вгамувати протести.


Виступи в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем.

 

Останні події є найбільшою кризою для президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва.

 

81-річний Назарбаєв i надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв з початком протестів його усунув.


Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години.

 

Протестувальників він назвав «терористами» і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), яка перебуває під повним контролем Москви і до складу якої входять, крім Казахстану, також Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.


Росія не забарилася і відразу відрядила до Казахстану своїх десантників як частину контингенту ОДКБ. Першими з росіянами прибули до Казахстану також вірмени, яких відрядив прем’єр-міністр Нікол Пашинян.

 

Останній уже забув, що і сам прийшов до влади внаслідок народного повстання проти попереднього режиму. Але Пашинян негайно склав присягу на вірність Кремлю і тепер є його відданим васалом.


Наприкінці минулого тижня президент Казахстану Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по «бандитах і терористах», тобто учасниках акцій протесту. А вже наступного дня оголосив національну жалобу за вбитими на 10 січня.


У Казахстані в сутичках між протестувальниками та поліцією загинули щонайменше 164 особи, повідомило казахське міністерство охорони здоров’я 9 січня.

 

Понад 100 загинуло в найбільшому місті Казахстану — Алмати. Правозахисники наголошують на тому, що правоохоронці діють брутально і мають дозвіл президента стріляти у протестувальників.

 

У місцевих лікарнях орієнтовно перебуває близько 2 тисяч поранених осіб. Міністр внутрішніх справ Єрлан Турґумбаєв заявив попервах, що правоохоронці затримали 5 тис. 135 осіб, у тому числі іноземців.

 

А вже 10 січня МВС Казахстану заявило, що у зв’язку із заворушеннями затримано вже 7 тис. 939 людей, повідомляє Orda.kz. І кількість затриманих щодня зростає.


10 січня відбувся позачерговий онлайн-саміт ОДКБ, під час якого президент Токаєв заявив, що у Казахстані мала місце спроба державного перевороту за участю «терористів, зокрема закордонних бойовиків», дії яких «координували з одного центру».

 

Звідки до Казахстану прибули «терористи» і хто координував їхні дії, він не уточнив. Токаєв також запевнив, що силовики взяли ситуцію в країні під контроль. Тлумачення подій у Казахстані як боротьбу влади з мирними демонстрантами він назвав «абсолютною дезінформацією».

 

«Ми ніколи не застосовували і не будемо застосовувати збройну силу проти мирних демонстрантів», — заявив він.

 

Він подякував ОДКБ за швидку реакцію та відправку миротворчих сил, заявивши, що події в Казахстані є «спільними для всього простору колективної безпеки», і закликавши «і надалі зміцнювати потужний потенціал ОДКБ».


На саміті президент Росії Володимир Путін додав, що організатори заворушень використали елементи «майданних технологій». Як ствер­джує президент Росії, «використовувалися добре організовані та чітко керовані групи бойовиків, зокрема терористів, які, очевидно, пройшли підготовку в таборах за кордоном».

 

Сили ОДКБ, за словами Путіна, перебуватимуть у Казахстані «стільки, скільки потрібно», але після завершення місії весь контингент виведуть iз країни.

 

Путін також висловив упевненість, що події в Казахстані — це «не перша і не остання спроба втрутитися ззовні», і запевнив, що ОДКБ не дозволить «впроваджувати сценарії кольорових революцій».

 

У партії Путіна «Єдина Росія» заговорили про «приєднання» Казахстану до Росії. Зокрема, прозвучала пропозиція провести референдум, бо, мовляв, навіть казахський президент розмовляє російською мовою.

 

Нічого дивного, Росія ж закінчується там, де закінчується російська мова. А «захищати» «своїх» — то відомий пунктик імперії зла.