Марія Башкірцева - перша жінка зі слов’янської Європи, чию картину придбав Лувр. (Фото: архіви)
У цей день, 24 листопада 1858 року, народилася українська художниця і письменниця Марія Башкірцева. Вона стала першою жінкою зі слов’янської Європи, чию картину придбав Лувр.
Про це в середу нагадує Україна молода.
Марія Башкірцева народилася у селі Гавронці Полтавської губернії. Коли Марії виповнилося 12 років, її родина виїхала до Франції. З дитинства Марія грала на арфі, роялі, мандоліні, гітарі, прекрасно малювала і ледь не стала оперною співачкою. Але обрала живопис: "У цьому буде все моє життя".
Закінчила Академію Жуліана - єдину школу мистецтв у Парижі, де того часу могли навчатися жінки. До того ж, отримала золоту медаль на конкурсі учнівських робіт.
А далі - виснажлива, по 10-12 годин на добу, праця за мольбертом. Участь у двох поспіль знаменитих Паризьких салонах: картини "Жан-Жак" і "Мітинг" (1883, 1884), теплі відгуки.
Наділена величезною енергією й силою волі, вона мріє про мистецьку кар'єру, світову славу й неймовірні звершення у широкому світі. І не лише мріє, а й заповзято працює над здійсненням своїх замірів.
Але ще більшу славу їй приніс "Щоденник", який Башкірцева вела понад 10 років. У ньому серед іншого писала: "Якщо не помру молодою, я сподіваюся залишитися в пам'яті людей як велика художниця... Але якщо я помру молодою, то хотіла б видати свій щоденник - він не може не бути цікавим".
На жаль, здійснилось друге. Усе перекреслив діагноз – туберкульоз. У 1876 їй ледве виповнилося вісімнадцять.Скоро вона втратить голос, а невдовзі й – майже повністю слух.
Марія Башкірцева прожила 24 роки та померла у 1884 році.
Частково 1000-сторінковий фоліант (22 зошити, 84 блокноти) побачив світ у Парижі 1887-го - майже через три роки після її смерті. І одразу став сенсацією. Згодом його переклали усіма європейськими мовами, опублікували в США. Резонанс був такий, що книгу називали "найгучнішим твором XIX століття". А критики того часу писали про "Щоденник" наступне: "Це вражаючий психологічний автопортрет молодого обдарованого розуму в процесі розвитку".
На сторінках цього видання розкрито глибину роздумів людини, яка не хоче втратити жодної хвилини життя.
Як повідомляла УМ, 23 листопада минає 136 років з дня народження українського мікробіолога, епідеміолога, вченого-новатора, науковця зі світовим ім’ям Віктора Дроботька.
У ЗСУ створено підрозділ, який координуватиме дії, спрямовані на захист, збереження та запобігання знищенню об'єктів культурної спадщини, які можуть опинитися під загрозою внаслідок бойових дій - підрозділ із захисту культурної спадщини. >>
Книгу «Моя війна» — першу в трилогії опублікував колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний. >>
"Укрпошта" напередодні Різдва презентувала останній поштовий випуск марок у 2024 році – на святковому наборі зображено українські витинанки. >>
У Києві 18 грудня презентували практичний посібник «Переформатування музеїв: Архітектура доступності та безпека колекцій». Його розробили експерти ЮНЕСКО, Національної спілки архітекторів України та Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. >>
В анексованій Ялті на 88-му році життя помер легендарний кобзар Остап Кіндрачук. Про це на сторінці музиканта у «Фейсбуці» повідомили його рідні. >>
До шортлістів 97-ї кінопремії Оскар потрапили два документальні фільми про війну в Україні – це "Порцелянова війна" режисерів Брендана Белломо й Слави Леонтьєва та "Одного разу в Україні" режисерки Бетсі Уест. >>