Верховна рада України ухвалила за основу законопроєкт 4156, який передбачає посилення відповідальності за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення.
Як інформує УМ, 2 липня відповідне рішення під час засідання підтримали 269 народних обранців.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що його метою є забезпечення дотримання вимог режиму радіаційної безпеки та посилення відповідальності за їхнє порушення.
«Останнім часом у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення почастішали випадки проникнення в ці зони без відповідного дозволу відповідних органів або самовільного поселення у них, або знищення, пошкодження чи перенесення знаків радіаційного забруднення або огорож зазначених зон. Однією з причин цього явища є м’якість покарання за вчинення вищевказаних протиправних дій», – йдеться у її тексті.
Автори проєкту закону зазначили, що незаконне перебування людей у зоні відчуження підвищує ризик виникнення пожеж. Окрім того, вивезення радіаційно забруднених предметів, рослин, продуктів харчування може становити загрозу здоров’ю населення України.
«Зазначене потребує посилення відповідальності, а також визнання кримінальним проступком таких дій, як проникнення в зону відчуження та зону безумовного (обов’язкового) відселення без надання передбаченого законом дозволу відповідних органів або самовільного поселення у них, або знищення, пошкодження чи перенесення знаків радіаційного забруднення або огорож зазначених зон», – йдеться у пояснювальній записці.
Зокрема, документ криміналізує незаконне перебування на території зони відчуження, яке наразі є адміністративним правопорушенням, шляхом виключення ст. 46-1 з Кодексу про адміністративні правопорушення та додавання нової ст. 267-1 у Кримінальний кодекс.
Відтак законопроєкт передбачає підвищення штрафів за незаконне проникнення у зону до розміру від 17 до 51 тисячі гривень, а також впроваджує покарання у вигляді від 1 до 7 років обмеження чи позбавлення волі за порушення вимог режиму радіаційної безпеки.
Зауважимо, що вчені, які спостерігають за Чорнобильською атомною електростанцією, виявили у недоступній камері в руїнах комплексу реакції поділу. Це викликало побоювання, що на цьому місці може статися наступний вибух.
Згодом головний інженер ЧАЕС заявив, що зростання щільності нейтронів у комплексі Чорнобильської атомної електростанції припинилося.
Нагадаємо, що аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року. Тоді під час випробувань турбогенератора на четвертому енергоблоці станції стався вибух і пожежа, що призвели до найбільшої катастрофи в історії атомної енергетики.
Внаслідок викиду радіоактивних матеріалів близько 600 осіб, серед яких були як персонал станції, так і пожежники, отримали високі дози опромінення, 28 з них померли впродовж 1986 року.
Радіоактивного забруднення зазнали понад 200 тис. кв. км, з них 70% — на території України, Білорусі та Росії. Найбільш забруднені були північні райони Київської і Житомирської областей.