Мовний омбудсмен анонсував зміни стосовно української мови

У держслужбовців перевірятимуть рівень володіння державною мовою, а всі розважальні заходи та іноземні фільми мають бути українською. Відповідні зміни стануть обов’язковими 16 липня згідно із законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Як інформує УМ, про це мовний омбудсмен Тарас Кремінь детально розповів в ефірі «Українського радіо».

«На моє глибоке переконання, української мови в суспільному, політичному, інформаційному, приватному секторах стає значно більше. 16 липня набувають чинності нові статті закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної», - зазначив омбудсмен .

Цей закон був прийнятий досить революційно, але дуже лагідно імплементується в українському суспільстві", – розповів Кремінь.

Національна комісія зі стандартів державної мови розпочинає проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.

Іспит складатиметься з тестів, письмового завдання та інтерв'ю.

За результатами проходження завдань кожен може отримати сертифікат, який діятиме безстроково.

Якщо претендент не набере певної кількості балів, наступного разу зможе скласти повторно іспит за 4 місяці і аж до того часу, доки не складе.

«Іспит не складний. Він на розуміння власне мови, сенсу запропонованих завдань, тексту, речень, уміння переповісти окремі моменти, уривки художніх творів тощо», – запевняє Кремінь.

Претенденти на складання іспиту:

 люди, що перебувають на найвищих державних посадах: від президента до заступників голів державних адміністрацій;

всі посади державної служби, прокурори і судді, нацполіція, правоохоронні органи, а також керівники усіх заходів освіти;

люди, які набуватимуть громадянства України.

Усі розважальні заходи (концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі розважальні, видовищні заходи) мають виконуватися українською, зокрема і супровід.

Також це стосується екскурсійної та туристичної діяльності.

Іноземні фільми розповсюджуються і демонструються, зокрема на телебаченні, дубльованими або озвученими державною мовою.

Демонстрування іноземних фільмів субтитрами в кінотеатрах дозволяється лише, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10% від усіх сеансів або в рамках кінофестивалю.

«Ця норма викликала величезний резонанс серед окремих народних депутатів України, які нещодавно зареєстрували декілька законопроєктів для відтермінування цієї норми на період закінчення пандемії плюс 2 місяці.

Хочу нагадати, що немає прямого зв'язку між пандемією і мовою демонстрації фільмів. Ми дали негативний висновок. І дуже добре, що, незважаючи на те, шо законопроєкти були поставлені на порядок денний до Верховної Ради України, вони не мають сьогодні такої підтримки, на яку розраховували нардепи», – розповів Кремінь.

Відповідно до Закону України  «Про вищу освіту» і Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», навчання йде державною мовою.

Натомість є зареєстрований законопроєкт, яким пропонується внести зміни до згаданого документу і дозволити використання інших мов.

«Ми виступили категорично проти проти таких ініціатив, бо вважаємо, що з появою автономії у закладі вищої освіти з 2014-го освітні програми і деякі з дисциплін можуть викладатися і недержавною мовою.

Але за такі зміни вболіває група окремих ректорів, університетів, які вважають, що частина тих студентів, які навчаються у них вимагає, щоб їхнє навчання було російською мовою», – вважає мовний омбудсмен.

Кремінь зазначив, що з 80-ти тисяч іноземних студентів, які навчаються в Україні, переважна більшість це студенти з Індії, Китаю, країн Азії та західної Європи.

«Я ніколи в житті не повірю, що рідною мовою, для таких студентів є навчання російською мовою.

Тому, що б не намагалися вигадати ректори і як би не прагнули заручитися підтримкою нардепів, не рекомендую робити дисбаланс у системі освіти», – розповів Кремінь.