Володимир Моренець був доктором філологічних наук, професором, лауреатом державної премії імені Тараса Шевченка.
Як інформує УМ, про смерть Володимира Моренця повідомили у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
Володимир Пилипович помер у Києві у віці 68 років.
«Вічна пам’ять Володимиру Пилиповичу Моренцю – професору, викладачу, наставнику та натхненнику десятків могилянських поколінь … Інформація про прощання буде додатково оприлюднена у цьому дописі згодом», – зазначили в академії.
Володимир Моренець – український літературознавець, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1996); віце-президент Асоціації українських письменників, член редколегій журналів «Слово і Час», «Сучасність», газети АУП «Література плюс».
У 1982–1996 роках працював у Інституті літератури НАН України науковим співробітником. В 1990 visiting-professor Оттавського університету (Канада). З 1997 року був керівником маґістерської програми «Теорія, історія літератури та компаративістика» та завідувач кафедри літератури Національного університету «Києво-Могилянська академія».
У 1999 році – дослідник в Інституті Гаррімана по програмі Фулбрайт (Колумбійський університет, США). В 1999–2003 декан Маґістеріуму НаУКМА, з 2003 віце-президент з навчально-наукових студій там же.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>