Розкрадач кримських артефактів: рф вимагає від Польщі не видавати Бутягіна
Аби висловити протест через затримання російського археолога Александра Бутягіна та застерегти від його видачі Україні, росія викликала посла Польщі Кшиштофа Краєвського. >>
У Варшаві увечері 22 жовтня відбувся масовий протест
Верховний суд Польщі визнав неконституційним положення закону про аборти, що дозволяє переривати вагітність у випадку вроджених пороків плода. Відтепер така процедура у країні заборонена, і в більшості випадків жінкам доведеться виношувати небажаних дітей.
Як інформує УМ, про це повідомляє BBC.
У переважно католицькій Польщі найжорсткіше законодавство щодо абортів у Європі. Закон, оголошений антиконституційним, зі скрипом ухвалили в 1993 році як компроміс, що також дозволяв аборт у випадку, якщо вагітність загрожує життю та здоров’ю матері, або вагітність стала результатом зґвалтування чи іншої незаконної дії.
Зазначається, що близько 98% абортів у Польщі здійснюються саме через вроджені пороки.
Рішення суду надійшло після того, як депутати від правлячої партії «Право і справедливість» оголосили, що переривати вагітність навіть у випадку серйозних пороків плода є порушенням Конституції, за якою захисту потребує кожне життя.
Правозахисні ініціативи Amnesty International, Center for Reproductive Rights і Human Rights Watch заявили про урядову атаку на права жінок та назвали призначення більшості суддів правлячою партією «підривом незалежності судової влади й верховенства права».
У Варшаві увечері 22 жовтня відбувся масовий протест, пише RMF24.
На протест під будівлею КС зібралося близько тисячі людей. Перші кілька десятків протестувальників підійшли близько 7 години вечора, після чого їхня кількість постійно зростала.
Також запалювали свічки, назвавши рішення суду "похоронами прав жінок".
Близько 9 години вечора протестувальники вирушили до офісу партії "Право і справедливість", але поліція перекрила вулицю і не пустила людей безпосередньо під його стіни.
Також правоохоронці оголосили у мегафони, що акція незаконна, оскільки столиця входить до "червоної зони" за ситуацією з коронавірусом, і сказали людям розходитися, погрожуючи в іншому разі застосувати силу.
Після цього колона із сотень людей рушила до будинку лідера ПіС Ярослава Качинського та близько опівночі прибули на місце. Будинок на той час вже оточили два кордони поліції.
Невдовзі поліція оголосила, що почне застосовувати силу, тому що люди проігнорували заклик розійтись мирно. Після цього почалися сутички - окремі протестувальники кидали у поліцію каміння, силовики застосували сльозогінний газ, декількох людей затримали.
Близько 1:30 ночі організатори акції анонсували наступну на вечір 23 жовтня перед будинком Ярослава Качинського. Після цього люди почали поступово розходитися.
Аби висловити протест через затримання російського археолога Александра Бутягіна та застерегти від його видачі Україні, росія викликала посла Польщі Кшиштофа Краєвського. >>
В одній зі шкіл Києва вранці 12 січня учень з ножем напав на вчительку та однокласника, його затримали. >>
У Берліні під час переговорів американці вперше однозначно заявили про реальні безпекові гарантії для України, що передбачають військову участь США у відповідь на відновлення російської агресії. >>
Служба безпеки та Національна поліція викрили трьох чоловіків, які здійснили подвійний терористичний акт у Києві 11 грудня. Затримання відбулося по «гарячих слідах» протягом 6 годин після вчинення вибухів. >>
У Дарницькому районі Києва 11 грудня внаслідок двох вибухів загинув нацгвардієць, ще чотири людини поранені, зокрема, військовий Нацгвардії, охоронець майданчика та двоє поліцейських. >>
Місію із захисту ключового логістичного вузла в Польщі, через який надходить військова допомога Україні від країн НАТО офіційно розпочали Нідерланди: розгорнуто зенітно-ракетні комплекси Patriot та NASAMS. >>