Війна за Нагірний Карабах: у Вірменії оголосили воєнний стан та мобілізацію

Уряд Вірменії оголосив у країні воєнний стан і загальну мобілізацію через події у Нагорному Карабасі.

Як повідомляла УМ, про це заявив премʼєр-міністр країни Нікол Пашинян у Facebook.

«Дорогі співвітчизники, зараз за рішенням уряду у Вірменії оголошується воєнний стан і загальна мобілізація. Весь особовий склад закликаю з'явитися до військових комісаріатів в ім'я Батьківщини, в ім'я перемоги», — заявив він.

Влада Вірменії наголошує, що вся відповідальність за початок активних бойових дій лежить на військово-політичному керівництві Азербайджану. При цьому вірменська сторона повідомляє, що були збиті два вертольоти і три БПЛА Азербайджану. Бойові дії тривають.

Міністр оборони Вірменії Давид Тоноян провів розмову з особистим представником голови ОБСЄ Анджеєм Каспршиком. Тоноян описав ситуацію на кордоні і сказав, що "Азербайджан розв'язав чергову провокацію".

Помічник президента Азербайджана Хікмет Гаджієв стверджує протилежне: "Обстріл ЗС Вірменії об'єктів і цивільних осіб, що компактно проживають на прифронтових територіях, є спланованою і цілеспрямованою акцією. Є інформація про загиблих і поранених серед цивільних осіб і військовослужбовців Азербайджану. В даний час збройні сили Вірменії продовжують інтенсивний обстріл наших позицій і населених пунктів, розташованих на лінії фронту".

На відновлення бойових дій у Нагірному Карабаі відреагував і офіційний Київ: МЗС України висловило глибоке занепокоєння у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.

"Уважно вивчаємо обставини, що призвели до загострення. Закликаємо сторони повернутися до діалогу заради мирного врегулювання конфлікту. Співчуваємо родичам та близьким загиблих", - йдеться у заяві МЗС України.

Як повідомляла "УМ", Вірменія і Азербайджан звинувачують один одного у провокаціях і відновленні бойових дій в Нагірному Карабаху в неділю, 27 вересня. 

Нагадаємо, Вірменія й Азербайджан понад 30 років воюють за контроль над Нагірним Карабахом. Активна війна на етнічному підґрунті тривала з 1988 року до травня 1994 року, але військові зіткнення продовжились і після підписання мирного договору.